Сенцов має шанс. Путін теж
Чемпіонат світу з футболу – це ідеальна сцена, де Росія може продемонструвати свою повагу до прав людини
Оригінал тексту опублікований на Bloomberg View. Інші колонки Bloomberg View за посиланням: http://www.bloombergview.com
У понеділок Держдепартамент США закликав Росію звільнити «понад 150» політичних та релігійних в’язнів. В умовах існуючого політичного клімату така заява з боку США навпаки вплинула б лише на те, щоб всі згадані лишились за ґратами. Та Держдепартамент, можливо, вибрав слушний момент: президент Володимир Путін міг би проявити щедрість, помилувавши ув’язнених тоді, коли очі всього світу прикуті до Росії та чемпіонату з футболу.
«Меморіал», російська група захисників прав людини, яка має найбільш повний список бранців совісті, що утримуються в Росії, опублікував його оновлену версію 14 червня, в день першого матчу ЧС, що пройшов у Москві. «Футбол – це гра, де грають за чесними правилами, – написала група. – Неможливо грати чесно, нехтуючи правами людини, борючись з дисидентством та упікаючи опонентів за грати».
Список включає 108 людей, ув’язнених за релігійні переконання: мусульмани, обвинувачені в тероризмі без жодного доказу існування чи втілення насильницьких дій, свідків Єгови та саєнтологів затримали після того, як їхні церкви були заборонені в Росії. Решта 50 перебувають у в’язниці за підтримку різних політичних дій, переважно за свою опозицію війні в Україні. Ця група включає Олега Сенцова, ймовірно, найбільш відомого політичного бранця в Росії. Український кінорежисер відбуває 20 років ув’язнення за, як говорять, підпал в кримському офісі пропутінської партії «Єдина Росія» та план підірвати пам’ятник Леніну. Випадок з Сенцовим мав послугувати попередженням для інших лояльних українців у Криму не протестувати проти анексії півострову.
Путін не має наміру послаблювати гайки протягом свого четвертого терміну
У списку є й кримські татари, які виступали проти вторгнення, блогери, обвинувачені за критику влади в цілому та інтервенцію Росії до Сирії, ті, хто обвинувачується в побитті спецназівців у ході демонстрації (які найчастіше самі були биті), а також російські націоналісти, для яких путінський режим не достатньо російський, а заразом набридливі захисники прав людини.
Надії може знайтись місце. Одного разу Путін уже довів готовність звільнити ув’язненого опонента напередодні найбільшої спортивної події. У грудні 2013 року, якраз перед Олімпіадою в Сочі в 2014-му, він помилував нафтового мільярдера Михайла Ходорковського, який провів 10 років у місцях позбавлення волі нібито за шахрайство з податками. Хоча його найбільший злочин полягав у фінансуванні опозиційних партій та виклику Путіна на політичному поприщі.
Коли російський президент помилував Ходорковського, то мав розмову зі смертельною хворою матір’ю мільярдера та жодним чином не згадав Олімпіаду. Та мотивація Путіна була очевидна: жест доброї волі на адресу Заходу мав посприяти його меті продемонструвати на іграх своє бачення Росії.
З тих пір сталося чимало. Відносини між Росією та Заходом погіршились. Видається, що Путін вірить у те, що США планували переворот в Україні в той час, як він був зайнятий Іграми в Сочі, а відтак американці змусили його відповісти анексією Криму, щоб зберегти там російську морську базу.
За деякими виключеннями всі нинішні релігійні та політичні бранці потрапили за ґрати після 2014 року. Більшість – жертви дедалі гіршої напруженої атмосфери відсутності толерантності, яку створив Путін останніми роками. Він не має наміру послаблювати гайки протягом свого четвертого терміну.
Тому за останні три роки у Росії не провели жодної амністії. Зазвичай Путін проводив її. Його просили про це торік, напередодні кампанії неминучого переобрання. Він обіцяв подумати, а згодом відмовився, ймовірно, з міркувань безпеки під час ЧС-2018.
Обмежена амністія, в ході якої звільнили би політичних в’язнів, жоден з яких анітрохи не становить небезпеки, допомогла би Путіну розвіяти деякі моральні дилеми на Заході щодо доцільності проведення чемпіонату в Росії. Це також могло би стати приводом для FIFA, міжнародного керівного футбольного органу, вимагати подібні поступки і від інших авторитарних країн, які (в цьому можна бути майже певними) прийматимуть чемпіонати в майбутньому.
На разі Путін відмовився помилувати Сенцова, наполягаючи на тому, що його звинуватили в плануванні терористичних атак, де могли постраждати люди. Та він роздумує над обміном в’язнями з Україною, що могло би стати знаковим для міжнародних відносин.
Путін втрачає шанс зробити ЧС-2018 більше, ніж просто добре організованою спортивною подією. Якщо його мета, принаймні до певної міри, нормалізувати свій режим, то в нього ще залишається час звільнити ув’язнених та очистити список «Меморіала».
Переклад НВ
Новое Время володіє ексклюзивним правом перекладу і публікації колонок Леоніда Бершидського. Републікація повної версії заборонена.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени
