Це початок кінця. Що зрозуміли Путін і Трамп після операції СБУ Павутина
Що лякає наддержави
У той момент, коли маленькі FPV-дрони СБУ вилетіли з вантажних фур і почали підривати та палити велетенські російсько-радянські стратегічні та дальні бомбардувальники, історія воєнних конфліктів змінилася. Точніше, отримала можливість змінитись докорінним чином.
Виявилося, що менша, але технологічніша зброя здатна ефективно знешкоджувати титанів тотальної війни. І так само виявилося, що менша, але більш технологічна в сенсі озброєнь держава, яка не має таких «трампівсько-путінських» карт, як потужність і чисельність військової машини, і не зациклена (багато в чому вимушено не зациклена) на їхньому отриманні, здатна ефективно бити величезну, трухляву, але все ще небезпечну імперію з її спадковою класичною потугою.
Як у Фундації Айзека Азімова, — невеличка планета, що не має власних ресурсів, окрім розуму своїх науковців, добиває «під нуль» залишки титанічної міжзоряної імперії, частинкою якої колись і був сам цей маленький світ вчених. Величезні імперські кораблі могли знищувати цілі планетарні системи, але потребували величезних екіпажів та витрат, і відповідного супротивника. А супротивник був мікроскопічним і діяв точково, нелінійно.
Дрони зрівняють шанси малих проти великих
Проте річ не про технологічне змагання в сфері озброєнь, хоча, в даному випадку, українські БпЛА стали новим різновидом зброї, що може скласти гідну конкуренцію традиційним далекобійним засобам ураження.
Дрони у варіанті, використаному СБУ, зроблять з війнами більше. А саме — те, чого давно мріяли досягнути різноманітні бійці за свободу власних народів чи революціонери — вони зрівняють шанси малих проти великих.
Бо дрони тепер скрізь. Бо вони доступні ледь не будь-якій людини. Бо їх не заборонити або не обмежити в обігу, як вогнепальну зброю. Бо вони дають дистанцію та час. І не потребують безпосередньої участі та перебування на полі бою людини-оператора.
Це змінює багато чого — не лише на полі бою, а й у світі. Не дарма безпілотна атака СБУ як пригнічила Кремль, так і спричинила певне зависання тиші серед великих країн. Адже всі системи озброєної боротьби та нацбезпеки, що створювалися і прогресували під крилом світових наддержав, отримали ознаки забавки та пустого витрачання велетенських грошей. Виявилося, що не потрібно витрачати роки та мільярди, аби спробувати пробити діру в обороні супротивника — достатньо декількох фур і десятків маленьких та дешевих БпЛА.
Схоже, саме оце спільне відчуття безпорадності перед такою новою загрозою є однією з причин, які змусили зараз Дональда Трампа фактично погодитись з Путіним у «дуже рішучому» бажанні останнього «відповісти на нещодавній напад на аеродроми».
Напевно, як у Вашингтоні, так і у Москві зрозуміли, що це реальний початок кінця сталих правил світового порядку у варіанті «хто сильніший, той і правий», які враховували лише інтереси головних «центрів ухвалення рішень». Бо з’явилися не якісь окремі групи, а ще одна (на додачу до Ізраїлю) держава, що буде діяти нелінійно, при цьому (на відміну від Ізраїлю) маючи за противника один зі згаданих вище «центрів».
Проте в цій історії є ще один важливий аспект, — технологія СБУ рано чи пізно зробить війну дуже особистою справою для тих, хто її розпочинає. І це лякає наддержави, напевно, ще більше. Бо вони бачили, що до того все йде, не дуже розуміли, як цьому завадити, — і нарешті зрозуміли: воно вже сталося.
По ідеї, тепер не треба полювати виключно на військові об'єкти чи техніку ворога, — можна на додачу почати полювати на лідерів країни-агресорки. Та на тих, хто впроваджує войовничі ідеї, хто розробляє військові та військово-терористичні операції, хто забезпечує економічну складову агресії. Або ж навіть на тих, хто надає диктаторам пропагандистську підтримку.
Умовно кажучи, навіщо намагатись задавити Газпром, Роснафту чи банк Росія санкціями. Це — надважка справа, до того ж, пов’язана з діями урядів інших країн. Адже можна влаштувати заліт дронів на поле для гольфу чи тенісу заміського палацу Міллера, Сєчина чи Ковальчука. Навіть такі удари багато чого змінять.
Дрони, які скрізь, за якими не вгледіти і які не заборонити, які легко виготовляються і відносно не складно озброюються, можуть дати диктаторам та їхнім близьким дивне і не знайоме відчуття персональної причетності до війни. І стіна з мільйонів людей, сотень тисяч одиниць зброї та тисяч кілометрів між рішеннями та тими, хто їх ухвалює, перетвориться на ніщо.
Усі підводні атомоходи, міжконтинентальні балістичні ракети та авіаносці тьмяніють на очах, — вони здатні знищити світи, але не вбережуть від болючих поразок і не дадуть відсвяткувати перемоги. Бо світ людей один, і його знищення (або навіть спроба зробити це) означатиме поразку для всіх. А БпЛА діють точково і загрожують лише тим, кому загрожують.
Як свого часу револьвер Кольта врівноважив шансі різних людей та отримав за це прізвисько Миротворець, так і дрони тепер здатні зробити цей самий фокус.
Цим скористаються різні люди, угрупування, організації та держави. І з часом ефект зійде нанівець, як це було з тим самим кольтом-миротворцем. Але поки що вікно можливостей лише розкрилось. Україна зробила останній поштовх і тепер може першою пройти крізь нього.
«Фури Малюка» мають всі шанси в певний момент перетворитися на зброю стримування, яка працює набагато краще, ніж ядерні боєголовки та надскладна система сучасного світового порядку.
Не факт, що так і буде зараз, але воно точно буде.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV
