Які знання потрібні в 21 столітті

Мозок все одно розумнішає.

Природа невблаганно йде шляхом розвитку мозку, якому доводиться вирішувати все складніші завдання: криз, здоров’я, клімату, економіки, людського фактора, нових видів техніки і миттєвої обробки нефільтрованої інформації.

Якщо раніше доблестю вважалося вміння математиків і фізиків вирішувати зрозумілі лінійні задачі, то зараз більшість завдань — нелінійні, з великою кількістю нестійких параметрів.

І світ вчиться їх вирішувати, що, безсумнівно, є ознакою зростання і розширення «кумулятивного інтелекту».

Були часи, коли ієрогліфи на скелях і писемність на папірусі витісняли усні «оповіді».

До речі, великий Сократ навіть засуджував писемність, вважаючи, що вона робить дурним. І звеличував «запам'ятовування», забороняючи учням записувати за ним його великі вислови.

І що б ми з вами мали зараз, якби не було писемності?

Хто б знав, про що Сократ там говорив, якби Платон нишком не записував?

А зараз таку роль виконує інтернет, у нього навіть три ролі:

1. Плодить масу інформації — це вже добре.

2. Розгортає її в соціальних мережах, які негайно пережовують цю інформацію і автоматично відправляють сміття в корзину, залишаючи тільки «важливе».

3. Організовує масове генерування нових смислів і їх обробку з метою поставити некерований прогрес на притомні рейки.

Тепер зрозуміло, які знання треба добувати в 21 столітті: швидка фільтрація інформації, миттєве її поширення і тут же формування нових смислів.

Ось так вчимося жонглювати інформацією. І негативно, і позитивно.

Чому?

Тому що — здрастуй, інформаційна епоха.

Текст опублікован — з дозволу автора

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ