Чи варто довіряти технологіям більше, ніж людям?
У сучасному світі як створити довіру, так і зруйнувати — може розвиток новітніх технологій
Здатність покладатися на інших допомогла людині вижити. Сьогодні довіра є найважливішою валютою в бізнесі. Коли ми сідаємо в таксі, відкриваємо депозит чи завантажуємо програму на смартфон — ми виявляємо довіру. Кожна компанія працює над тим, аби клієнти, партнери та співробітники їй довіряли. У сучасному світі створити довіру, так і зруйнувати — може розвиток новітніх технологій.
Трансформація довіри у сучасному світі
З точки зору еволюції, довіра є однією з передумов виживання людства. Перші люди протистояли світові, об'єднуючись в групи: це допомагало їм відбиватися від ворогів та диких тварин, разом працювати і полювати. Коли люди у племені довіряли одне одному, їхня ефективність і шанси на виживання зростали в рази. Минуло багато століть, але і сьогодні довіра відіграє ключову роль як у стосунках, так і у бізнесі. Компанії не лише борються за довіру клієнтів, партнерів, державних інституцій. Тепер бізнеси будують культуру, засновану на довірі, для налагодження продуктивної роботи команд.
У сучасному світі феномен довіри зазнає змін, внаслідок процесів глобалізації та гуманізації, але особливо сильно її змінює розвиток сучасних технології. Ще 20 років тому ночівля в домі незнайомця під час подорожі могла бути лише вимушеним кроком — сьогодні ж це опція, якій надають перевагу 60% туристів за даними цьогорічних досліджень. І такі трансформації стали можливими завдяки інформаційним технологіям.
Інший приклад — це сучасні навігаційні системи для автомобілів. Використовуючи навігатор, ми покладаємось на пристрій, який має допомогти нам переміститися з точки А в точку В. Ми передаємо рішення щодо маршруту навігатору, коли поспішаємо на важливу зустріч, бо довіряємо йому. У цьому випадку технологія дозволяє побудувати довіру до пристрою навіть більшу ніж до людей — згадайте, коли ви востаннє запитували у перехожого як проїхати у потрібне вам місце. Можливо ще у 2009-му?
Технології та довіра до роботодавців
Згідно із дослідженням Edelman Trust Barometer 2019, 75% людей найбільше довіряють своїм роботодавцям. Більше, ніж неурядовим організаціям, державі та медіа. Компанії ж використовують інформаційні технології, щоб посилити довіру до себе на додачу до класичних механізмів побудови довіри — політики відкритості та прозорої фінансової звітності. Організації впроваджують алгоритми, які приймають рішення на основі зібраних даних. Вони можуть вказати на необхідність підвищення співробітника чи перегляду рівня оплати праці на основі його компетенцій. Такі інновації додають організаціям прозорості та об'єктивності, і підвищують довіру працівників. Адже їхня кар'єра більше не залежить від суб'єктивного рішення одного керівника, який може помилятися.
Але тут є дуже важливий аспект: як написані самі алгоритми. Згадаймо хоча б гучний кейс компанії Amazon, коли з’ясувалося, що її комп’ютерна програма при підборі персоналу надавала перевагу чоловікам при прийомі на технічні спеціальності. Експериментальна комп’ютерна модель Amazon базувалася на зібраних за 10 років резюме, і серед них переважали чоловіки. Тож система фактично сама навчила себе, що на технічні спеціальності варто брати чоловіків. Хоча потім рекрутери компанії прокоментували, що рішення програми не було остаточним, і запевнили, що в компанії підтримують гендерну рівність, ця історія показує, що не завжди в алгоритмах можна бути впевненим на 100%.
Утім, відмовлятися від технологій через ризики не варто, адже переваги від їх використання значні. Наприклад, в нашій компанії для того, аби людям було комфортно працювати, ми запроваджуємо технологічне рішення у вигляді персонального кабінету з можливостями управляти своїм робочим часом, організацією робочого місця, відряджень та інших процесів, і навіть з можливістю висловити подяку колегам, надіславши «кудоси». По суті, це допомагає автоматизувати життя працівника в компанії і робить його більш комфортним. Ми бачимо потребу фахівців у більш технологічних та прозорих процесах управління своєю кар'єрою. І ті роботодавці, які зможуть запропонувати такі рішення, матимуть більшу довіру на ринку, а отже будуть приваблювати кращі таланти.
Технології також допомагають побудувати довіру в нових моделях командної роботи. В ІТ-секторі ми спостерігаємо підвищення попиту на віддалену роботу, який буде лише зростати. Віддалена робота — це тренд, що вже вийшов за межі ринку інформаційних технологій і навіть отримав назву The Home-Based Worker Revolution. Він змінює те, як команди працюють, і як вибудовують довіру. Раніше для цього потрібно було бути поряд, працювати разом в одному приміщенні. Сьогодні ж, завдяки технологіям, довіра може будуватися на відстані. Все, що вам потрібно, — це комп’ютер, доступ до Інтернету та програма з управління проектами.
Відповідальність у нових моделях довіри
Інновації створюють нові моделі довіри і будують шерингову економіку, як Uber чи Airbnb. Але з іншого боку — з’являються глибокі фейки та штучний інтелект, котрий (як деякі побоюються) може в якийсь момент стати загрозою для людини. Тому розробники будь-яких нових технологій мають усвідомлювати свою відповідальність за них.
Тільки уявіть, приміром, Facebook за три квартали 2019 року видалив 5,4 млрд фейкових акаунтів, що на 2 мільярди більше, аніж за весь минулий рік. Або ще такий факт: розробник Філіп Ванг, один із авторів системи на основі штучного інтелекту, що генерує обличчя неіснуючих людей, не зупинився і через два місяці після запуску сайту ThisPersonDoesNotExist створив схожий ресурс для генерування зображень котів. Ванг навчив алгоритм, використовуючи різноманітні фотографії справжніх тварин, продукувати власні вигадані зображення.
У світі, де все можливо, боротьба з фейками і побудова довіри — надзвичайно важливі питання. Технологія сама по собі не є злочинною або доброчесною. Питання завжди в тому, з якою метою її будуть використовувати. І ця відповідальність звісно лягає на плечі людства, і в тому числі на розробників. До речі, ринок праці добре відображає це цифрами: пропозиції оплати на проектах «сірих» зон, таких як гемблінг, вищі за середньоринкові. Адже знайти на них розробника складніше, ніж на проекти, де немає питань щодо етики та відповідальності.
Також частина відповідальності щодо технологій лягає на плечі користувачів. Серед запрошених спікерів на ІТ Arena у Львові був, мабуть, найвідоміший у світі пранкер Уба Батлер. Він створив фейковий ресторан у Лондоні, який став найбільш популярним за версією TripAdvisor завдяки підробленим відгукам. Його пранки демонструють, що користувач також визначає, який вплив та чи інша технологія буде мати на суспільство. Також провокації пранкера підкреслюють серйозне викривлення в сучасному феномені довіри: сьогодні люди більше довіряють тому, що читають в Інтернеті, а не власним відчуттям та досвіду.
Якщо говорити про Україну, то тут технологічний бізнес відіграє особливу роль у побудові довіри до держави. Великі ІТ-компанії будують довіру до України на міжнародних ринках. Щороку все більше замовників обирають Україну як надійного партнера для постачання провідних ІТ-рішень. Окрім цього, ІТ-ринок, який стимулює розвиток середнього класу, сприяє формуванню внутрішньої довіри до України як країни, де можна працювати з передовими технологіями на цікавих проектах, побудувати успішну кар'єру і мати високий рівень життя.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ
