Розіграти спектакль

18 червня 2018, 03:03
9267
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

EPA

Лещенко: Минуло чотири роки з дня інавгурації президента Порошенка

У країні на повний хід розгортається кампанія переобрання Петра Порошенка на новий президентський термін. Нас чекає дискредитація всього і вся, а в реформах на цілий рік буде оголошено перерву

Нещодавно Київ відвідала група німецьких чиновників. Їхнє головне враження: "Згадали 1987 рік, коли на новорічні свята німецьке телебачення повторно показало привітання канцлера Гельмута Коля річної давнини". За словами німців, під час кожного візиту в Україну вони чують одну і ту ж пластинку про боротьбу з корупцією і бачать потьомкінське село реформ.

Минуло чотири роки з дня інавгурації президента Порошенка. І тепер на повний хід розгортається кампанія його переобрання. Відкриваючи фельдшерсько-акушерські пункти, вриваючись на аукціон із продажу ліцензій мобільного зв'язку 4G або перерізаючи стрічку приватного цементного заводу, Порошенко хаотично шукає теми позитивних змін, щоб продати їх виборцю.

Висуваючись на другий термін, чинний президент дрейфує в пошуку свого виборця. Ейфорія від безвізу минула, а саботаж реформ підміняється псевдопатріотичною риторикою і деклараціями про вступ до НАТО. В умовах дефіциту позитивних змін основною темою кампанії президента стає отримання томосу про автокефалію церкви.

У підсумку – три роки простою і безпечного грабунку

Насправді ж країна втрачає час із такою владою і такими реформами. Фанфари після прийняття закону про Антикорупційний суд більше схожі на дзвін за втраченими можливостями. Перша згадка Антикорупційного суду в українських законах датована літом 2016-го. Відтоді минуло два роки. І піде ще мінімум рік, поки суд запрацює. У підсумку — три роки простою і безпечного грабунку.

Складно уявити, скільки років знадобилося б на все це, якби Україна так гостро не потребувала грошей МВФ. Хоча коли йдеться про шкурні інтереси, влада за всяку ціну добивається результату. Для працевлаштування кума генеральним прокурором необхідний закон прийняли за кілька годин, а для розподілу бюджетних потоків парламент готовий засідати до ранку.

Схожа історія з електронними деклараціями для громадських активістів та членів наглядових рад. Минув рік, як президент Порошенко пообіцяв на саміті Україна-ЄС скасувати закон, але так і не зробив цього. В підсумкум безліч активістів, які добивалися створення антикорупційної інфраструктури, зіштовхнулися з кримінальними справами.

А патріотична риторика Банкової вмирає, коли спливають нові факти тіньової змови з російськими елітами. Наприклад, виключення путінського спаринг-партнера з дзюдо Аркадія Ротенберга з українського списку санкцій (Дмитру Фірташу просто потрібен його аміак), пришвидшення приватизації Одесаобленерго під інтереси Олександра Бабакова (колишній віце-спікер Держдуми, який прийшов у російську політику разом із Дмитром Рогозіним) або монопольні поставки в Україну автомобільного газу і дизелю через друзів Віктора Медведчука.

До виборів залишилося мало часу. Проводити реформи вже немає ні сил, ні політичної волі, тому ресурси кидають на створення альтернативної реальності в інтернеті та на телебаченні.

Порошенко може бути обраний президентом. На ньому занадто рано ставити хрест. За ним — адміністративний ресурс місцевої влади, політичний розшук СБУ, репресивна машина прокуратури, телевізійні можливості олігархів. І багато грошей. Якщо Борис Єльцин зміг переобратися в 1996-му, якщо Леонід Кучма пройшов на другий термін у 1999-му, то Порошенко чим гірший? Питання лише в правильному моделюванні другого туру і підборі зручного, максимально одіозного опонента. Як Зюганов або Симоненко.

Однак такий же шанс перемогти є й у Юлії Тимошенко. На її боці — бідність українських громадян і ресурсна база партії, що пустила глибоке коріння по всій країні. Це гарантує стійкість її електорату, який проголосує за будь-якої погоди.

Крім Порошенко і Тимошенко, в умовах дефіциту справедливості шанси на обрання є й у третьої сили. Тільки вистрілив рейтинг Анатолія Гриценка, як його почали гасити історіями про його нібито зловживання під час роботи міністром. Минулого тижня Рада вперше за багато місяців створила тимчасову слідчу комісію. Вирішили навіть не ховатися, давши їй мандат вивчати діяльність із 2004 року — якраз до дати, коли Гриценко очолив Міноборони. Реалізовує сценарій Сергій Пашинський і його вірний помічник Іван Винник — люди з найближчого оточення Олександра Турчинова, негласного глави передвиборного штабу Порошенка.

Проти Святослава Вакарчука збираються випустити натовп інших співаків та шоуменів, щоб розмити його ідентичність і підірвати шанси на перемогу. Дискредитації всього і вся будуть присвячені найближчі місяці. А в реформах на рік-півтора оголошується перерва.

Колонка опублікована в журналі Новое Время за14 червня 2018 року. Републікація повної версії тексту заборонена

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Стань автором

Якщо Ви хочете вести свій блог на сайті Новое Время, напишіть, будь ласка, листа на адресу:

nv-opinion@nv.ua

Вибір редакції

Люди

Сьогодні, 14:04

article_img
Віддалений гавкіт собак. Інтерв’ю з командою фільму про війну на сході України, який претендує на Оскар
Інновації

Вчора, 20:00

article_img
Аквамен відпочиває. США розробляють підводних бойових роботів
Країни

Сьогодні, 10:33

article_img
Наша проблема – туристи і мопеди. В Амстердамі призначили велосипедним мером дев'ятирічну дівчинку