Ще пару місяців тому двіж у Краматорську був, як у Києві.

Зараз прильотів все більше: КАБи, шахеди. Частіше немає світла. Частіше залітають і FPV-дрони, в тому числі на оптоволоконі, прямо в центр міста. Вони небезпечні саме в місті, тому що не втрачають звʼязку, коли знижуються — поняття радіогоризонт тут не працює. Часто залітають крила FPV.

Загалом, думаю, використання FPV-дронів трохи знизиться. А, можливо, згодом — значно знизиться.

Пріоритет перейде на крила FPV: дальність польоту 60−70 км — легко. В перспективі літатимуть і за 100 км. Вага боєкомплекту більша. Кілзона і потенційна зона ураження дронами буде лише зростати.

До речі, в цьому компоненті противник першим почав використовувати крила FPV. І поки нас випереджає.

Через це страждатимуть міста, що поряд із фронтом. Ті дистанції, що вважалися недосяжними, — перетворилися на норму. Від Харкова до Бєлгорода, наприклад, — 50 кілометрів. Ще два роки тому це була майже недосяжна для FPV дистанція. Зараз — робоча дальність.

Противник першим почав використовувати крила FPV

На Донеччині Костянтинівка вже майже в такому ж становищі, як і Покровськ. Логістика дуже ускладнена через дрони з усіх боків. У Дружківці всі готуються до евакуації, як це було з Покровськом рік тому. Комендантська година там навіть удень. Через присадки по Часовому Яру фронт став ближчим і до Краматорська. Тому в Краматорську зараз залітає більше дронів.

Траса Словʼянськ — Краматорськ — Дружківка буде все більше контролюватися ворожими дронами.

Коли ми переїхали в Харків кілька місяців тому, вже дивилися прогноз погоди, щоб виїжджати тоді, коли на противника дує вітер.

Що стосується морального духу — всі як і завжди. Тримаються всі, як можуть, але центральне питання: скільки ще триматися?

Питання строків служби не те що не вирішується — воно навіть не на порядку денному.

Якщо раніше всі сподівалися і чекали виборів президента США, то зараз… ми знову чекаємо виборів президента у США.

Власне через відсутність розуміння строків служби і можливостей переводів — у нас випадків СЗЧ більше, ніж чисельність армії Німеччини.

Ми маємо навчитись розвʼязувати проблеми в армії - постійно. Бо невирішені проблеми згодом виходять болісно. Це стосується і строків служби, і справедливих зарплат, і питань управління, і мобілізації.

Не зможемо вирішувати проблеми — загинемо! Вибачайте, кажу прямо як є, щоб усі памʼятали.

Тому варіантів у нас небагато.

Оригінал

Текст опубліковано з дозволу автора