Все, що варто було сказати чи написати, сказано та написано. Ситуація зрозуміла, за винятком останньої деталі: ми не знаємо, яке рішення ухвалить чи вже ухвалив Путін.

Та навіть попри це, очевидно головне: він не згодиться на існування незалежної та прозахідної України. Якщо омине нині, не факт, що загроза не повториться завтра.

Головний редактор Эха Москвы Олексій Венедиктов називає теперішнє президентство Путіна «епохою мракобісся». І має рацію. Ідейний гуру Путіна — Іван Ільїн, ідеолог Білого руху, такий собі «диявол від філософії». Його філософія — суміш фашизму, православ’я та віри в особливе призначення Росії. Жоден із цих елементів сам по собі не є раціональним, то що вже казати про їхню мішанину?

Ірраціональна логіка накладається на пацанські звички. Те, що Путін каже про нужник, бабку з яйцями, малює кота не з того боку та цитує некрофільські пісні, видає його з головою. Це поведінка хулігана з підворіття, який страхає перехожого: «Закурить не найдется? А если поищу?»