Як говорити з Путіним про Донбас на зустрічі, коли він про це не хоче говорити? Дипломатія — дуже тонка справа. Якщо Україна запропонує формулювання порядку денного (а зустрічі потрібно готувати і встановлювати їхній порядок денний), наприклад, про виконання домовленостей Нормандського формату та інші питання двосторонніх відносин. Немає слова Донбас? Немає. Але Нормандський формат присвячений тільки Донбасу. Путін же також у Нормандському форматі. Він що — виступатиме проти своїх рішень?

Чи варто зустрічатися з Путіним віч-на-віч, без західних партнерів? Варто. Зеленському не треба постійно нянька. Позиція США, ЄС, НАТО та усіх опонентів Росії і тих, хто підтримує Україну — висловлена чітко і однозначно. Тому Зеленський може і повинен спиратися, в тому числі, і на позицію наших друзів. Хоча головне для нього — національні інтереси України. Це завжди так було. І тому присутність інших — я чую цю філософію — мовляв, Путін може обіграти Зеленського — не треба нам боятися і принижуватися. Зеленський має чітку, ясну, зрозумілу позицію. Його звинувачували не так давно в зраді, капітуляції. Як бачите, усе — з точністю до навпаки. Саме Зеленський розпочав із заборони російської пропаганди та інших питань п’ятої колони в Україні.

Чи можлива взагалі ця зустріч? Я вірю в те, що ця зустріч потрібна і що вона врешті-решт відбудеться. Я переконаний ще й у тому, що Путіну також потрібно дещо уточнити у своїй політиці щодо України, принаймні, припинити агресію і окупацію України. А далі вже крок за кроком ми підемо до врегулювання інших відносин. Якими вони будуть? Це буде в порядку обговорення. Тому що маючи сусіда-агресора, кордон із яким по суші понад 1900 кілометрів, і весь час бути напоготові до агресії — так жити дуже важко.

Повне інтерв'ю Леоніда Кравчука слухайте в програмі Запитання тут ставимо ми на Радіо НВ:

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ