Секретна зброя Путіна. Як Кремль використовує паспорти РФ
Стратегічне надання російського громадянства є інструментом зовнішньої політики РФ з кінця 1990-х
В останні тижні міжнародне співтовариство висловлює стурбованість у зв’язку з великим нарощуванням російської військової присутності вздовж українського кордону. Побоювання неминучої ескалації тліючої семирічної війни між Росією і Україною ще більше посилилися через загрозливу риторику, що виходить із Кремля, московських чиновників, які звинувачують Київ у підготовці наступу і пророкують похмурі наслідки для української державності.
Легко зрозуміти, чому кадри з російською армією, що зібралася так близько до України, стривожили західних лідерів. Проте, рішуче розгортання в цьому пострадянському конфлікті, можливо, вже відбулося далеко від лінії фронту і з дивно малою помпою.
Протягом останніх двох років Москва повільно, але цілеспрямовано поширює російські паспорти серед українців, які проживають в тимчасово окупованих районах на сході України, які зараз перебувають під контролем Кремля. За цей період, за деякими відомостями, було видано понад 650 тис. російських паспортів серед всієї непідтвердженої чисельності населення, яка, як вважають, налічує кілька мільйонів осіб.
Ця спроба перетворити окуповану східну Україну на «паспортний протекторат» дає чітке уявлення про довгострокові цілі Росії в її війні з Україною. Це може також дати кращу підказку, чого ми можемо очікувати від нинішнього кремлівського брязкання зброєю.
В останні кілька днів в заявах ряду високопоставлених кремлівських чиновників підкреслювалася стратегічна важливість політики Росії щодо видачі паспортів на сході України. Виступаючи в Москві 8 квітня, заступник голови адміністрації президента Путіна Дмитро Козак попередив, що Росія «буде змушена стати на захист» російських громадян на сході України в разі ескалації бойових дій.
Козак, який також є представником Росії на мирних переговорах з Україною, додав, що відновлення великомасштабних військових операцій буде означати «Початок кінця України». Наступного дня прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков підтвердив обіцянку Козака захищати російських громадян на сході України в разі ескалації конфлікту. Жоден з чиновників не уточнив, що населення, яке складається з російських громадян, є результатом цілеспрямованої паспортної політики, що проводиться Кремлем з 2019 року.
Коментарі Козака і Пєскова, схоже, підтверджують широко поширені побоювання, що Росія має намір використовувати своїх новоспечених громадян на сході України, щоб виправдати відкрите військове втручання в регіонах, які вона неофіційно окупувала протягом останніх семи років.
Навесні 2014 року російські бойовики і місцеві колаборанти створили так звані Донецьку та Луганську народні республіки на Донбасі. Їхні зусилля були частиною набагато ширшої кремлівської кампанії з підриву української державності шляхом організації сепаратистських повстань по всій південній та східній Україні. Хоча більшість цих спроб було зірвано, відтоді «сепаратистські республіки» на Донбасі міцно залишаються під російським контролем.
Досі Росія почувалася зобов’язаною зберігати видимість того, що в конфлікті вона має статус спостерігача. Однак, оскільки Україна не бажає погоджуватися на несприятливі російські умови миру, а спроби міжнародної спільноти приборкати кремлівську агресію виявилися досить беззубими, зараз Москва може використовувати паспортний привід для того, щоб підвищити ставки і зробити свою участь офіційною.
У гіршому випадку недавні заяви Москви про необхідність захисту російських громадян на сході України можуть передбачити плани включення Донбасу до складу Російської Федерації шляхом анексії, аналогічної захопленню Криму в 2014 році. Однак це спричинить за собою значні витрати для Кремля з обмеженими вигодами. Зрештою, регіони, про які йде мова, вже перебувають під контролем Москви, і східна Україна не надихає російське суспільство так само, як Крим.
Згідно з набагато більш реалістичним сценарієм російські військові увійдуть до окупованої східної України під виглядом миротворців для захисту численних російських громадян серед місцевого населення. Після того як ці «миротворчі сили» будуть розгорнуті, їх практично неможливо буде вивести.
Немає нічого нового в «озброєнні» російськими паспортами. Навпаки, стратегічне надання російського громадянства є інструментом зовнішньої політики РФ з кінця 1990-х.
Протягом понад двох десятиліть російські паспорти використовувалися для зміцнення позицій Москви у всьому пострадянському світі та відігравали особливо помітну роль в зусиллях з підтримки прокремлівських сепаратистських рухів у колишніх радянських республіках, таких як Молдова і Грузія.
В Україні поширення паспортів допомогло прокласти шлях до захоплення Криму Росією в 2014 році. За наступні сім років паспортна політика значно розширилася в межах зусиль щодо зміцнення контролю Москви над українським півостровом.
Росія вперше представила свою паспортну ініціативу для окупованої східної України в квітні 2019 року, всього через кілька днів після обрання президентом України Володимира Зеленського. Цей крок був розцінений як пряма образа нового лідера України та сигнал про те, що Росія не розглядає переконливу перемогу Зеленського як можливість домовитися про компромісний мир. Навпаки, цей крок, здавалося, був зроблений спеціально, щоб підкреслити намір Москви зберегти свій вплив на сході України в доступному для огляду майбутньому.
Коли вперше було оголошено про поширення російських паспортів на сході України, багато попереджали про зловісні наслідки майбутнього втручання Кремля. Ці прогнози тепер починають виглядати небезпечно близькими до істини.
З початку поточного року, щонайменше, 25 українських військовослужбовців загинули, оскільки після періоду відносного спокою Росія посилила агресію уздовж лінії фронту на сході України. З відповідним посиленням напруженості і готовністю російських військових зайняти позиції прямо біля кордону, все, що зараз потрібно Кремлю — це інцидент, що привертає увагу на окупованому сході, щоб спровокувати офіційне входження Росії на материкову Україну. Це означало б різке загострення семирічного конфлікту між двома країнами з потенційно важкими наслідками для безпеки Чорноморського регіону і всієї Європи.
Звичайно, немає гарантії, що Кремль планує наступ навесні 2021 року. Дійсно, багато спостерігачів, включно з президентом України Зеленським, стверджують, що найближчою метою є погроза Україні і перевірка реакції нової адміністрації Байдена. Але недавні заяви високопоставлених фігур путінського режиму ясно показують, що Москва інтерпретує свій паспортний прийом як відкрите безстрокове запрошення до інтервенції на схід України.
Міжнародне співтовариство не може дозволити собі зайняти вичікувальну позицію, щоб дізнатися, які справжні наміри Росії. Замість цього західні партнери України повинні в терміновому порядку інформувати Москву про те, що вони не розглядають видачу паспортів як законне виправдання актів міжнародної агресії. Лідери США, Великої Британії та ЄС повинні домовитися про всеосяжний перелік додаткових санкцій, які будуть введені в разі російського наступу, незалежно від будь-яких лицемірних заяв про дії на захист російських громадян.
ЗМІ також повинні зіграти вирішальну роль у викритті цинічної паспортної політики Путіна. Занадто часто з 2014 року міжнародні репортажі про російсько-українську війну посилювали кремлівську дезінформацію і не змогли притягти Москву до відповідальності. Ці недоліки знову проявилися минулого тижня, коли BBC і Reuters, як і багато інших ЗМІ, цитували кремлівських чиновників щодо питання захисту російських громадян, не роблячи ніяких спроб ідентифікувати цих «російських громадян» як пішаків, створених з явною метою просування кремлівських інтересів в Україні. Це сильно вводить в оману і загрожує узаконенням російської агресії.
Нинішнє міжнародне фокусування на Україні не буде тривати вічно. Якщо в найближчі кілька тижнів не відбудеться наступу з боку Росії, то увага перемкнеться на інші країни, і єдиний активний конфлікт в Європі знову піде із заголовків. Однак загроза російського паспортного імперіалізму буде нескінченно нависати над Україною. Якщо ця проблема не буде вирішена, то вона буде періодично експлуатуватися на розсуд Кремля, служачи інструментом залякування України та дестабілізації більш широкого регіону.
Переклад НВ
НВ володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Пітера Дікінсона. Републікування повної версії тексту заборонене.
Приєднуйтесь до нашому телеграм-каналу Мнения НВ
