Як Україна може відповісти Росії за масований обстріл
Мені не подобається сидіти без електрики, і я хочу, щоб ті люди, які відповідають за завдавання ударів у Росії, теж сиділи без електрики
Якби ви запитували мене — яка зараз мета Курської операції ЗСУ, то я б сказав: пробитися якомога ближче до Курської атомної електростанції. Таким чином, щоб потім повністю зруйнувати інфраструктуру навколо КАЕС і відключити її від мережі. І це робити просто для того, щоб позбавити Росію можливості користуватися вироблюваною електроенергією цієї електростанції.
Такі думки виникають після масованих ударів по українській енергетичній інфраструктурі 26 серпня. Ті глядачі, слухачі, хто живуть в Україні, не дадуть збрехати: день був не із найкращих. Люди ховалися в бомбосховищах, нічого не працювало, було відчуття тривоги, лунали вибухи в різних районах і в різних містах. Це, природно, ненормально, так бути не повинно. Це масована терористична атака, яку проводить сусідня держава. Тому після таких ударів цілком адекватно, розумно і чесно було б відповісти Російській Федерації тим самим, щоб вона відчула на своїй шкурі, що таке регулярне відключення електроенергії у великому і важливому регіоні країни.
Мені не подобається сидіти без електрики, і я хочу, щоб ті люди, які відповідають за нанесення ударів у Росії, теж сиділи без електрики або щоб вони знали, що їхні дії призвели до того, що електрики не буде і в РФ теж. Я вважаю, що це правильно, чесно, розумно і так і має бути. Але, на мій погляд, можливо, відповідати треба не відразу. Як то кажуть, помста — страва, яку подають холодною. На мій погляд, має сенс якось так замислитися і почати готуватися до того, щоб узимку зробити удари по російській енергетичній інфраструктурі регулярною справою. Щоб кожного дня прилітав український дрон у якусь чергову російську підстанцію і вирубував її. Навіть не обов’язково дуже велику, а середню, маленьку. Щодня — по дрону. Щоб невідворотність була, щоб було зрозуміло, що не мине й дня, щоб якась підстанція, якийсь трансформатор не навернувся б.
Ось вам ваші ліки, насолоджуйтеся
Зараз, наприклад, я бачив, люди пропонують наносити удари по підстанціях і важливих усіляких трансформаторах за допомогою касетних боєприпасів. Ну, сенс такий, що вибухає касетний боєприпас на не дуже великій висоті, метрів 20−30 і під собою знищує ціле поле різного електротехнічного обладнання. Загалом, досить зручне й економічне використання дронів. Як ми бачимо зараз із останніх новин, РФ не може грамотно налагодити оборону навіть таких важливих, стратегічно важливих об'єктів, як військові аеродроми. Тобто, ми бачимо, що військові аеродроми тиждень за тижнем, дуже важливі, пропускають удари від тихохідних українських дронів, які голосно дзижчать, і нічого зробити з цими дронами вони не можуть. Тому удари по окремих електростанціях, підстанціях, трансформаторах у зимовий період, думаю, будуть дуже результативні. І загалом цього можна досягти, це не якась абсолютно немислима захмарна мета.
ППО в Росії не вистачає для охорони всіх об'єктів, навіть для стратегічних аеродромів, тому я думаю, такі удари будуть цілком нормальними і результативними. Жодних порушень міжнародних правил ведення війни тут немає, звісно, немає. Чому?
Тому що, по-перше, Росія сама так робить. Тому всі українські удари будуть виключно на принципі взаємності — самі їжте, будь ласка, ось вам ваші ліки, насолоджуйтеся. Але в України в такому обміні ударами є деякі переваги порівняно з РФ. Є, звичайно, недолік. Наприклад, в України досі немає своєї крилатої ракети, яка летіла б на тисячі кілометрів. Але в Росії набагато холодніше взимку, ніж в Україні. Повірте мені. І залишитися без електрики там, у такі холоди взимку, це набагато-набагато гірше, ніж в Україні залишитися без електрики взимку. Наслідки можуть бути абсолютно катастрофічними для міста, для населеного пункту, для села, для чого завгодно, для військової бази, зрештою. Тобто, такі удари, якими Росія вирішила обмінюватися з Україною, вони самій Росії можуть принести набагато більше проблем.
Ну і друге, на відміну від України, якій допомагає зараз весь цивілізований західний світ. Росії просто ніде взяти обладнання для ремонту електротехнічних об'єктів. Тобто, в Україні, коли відбуваються руйнування електростанцій, західні країни скидаються або допомагають якимось чином і на закупівлю нових турбін, і на закупівлю нового обладнання, і на створення, відновлення пошкоджених електромереж тощо. Тобто, це все вирішувані питання, питання — лише в грошах. Нічого приємного немає, однак це жахливо, і сидіти без світла — нічого хорошого, але все-таки це не кошмар. Але в Росії ж ніде взяти таке обладнання. Головні постачальники обладнання для електротехнічних об'єктів у Росії — це була німецька компанія «Сіменс» і американська «Дженерал Електрик». Обидві, природно, у Росії більше вже не працюють, і це означає, що ремонтувати розбиті підстанції, трансформатори й електростанції доведеться тільки дротом, ізоляційною стрічкою, інших деталей у РФ більше вже немає.
Тут я, до речі, цікавився цією темою, готувався до передачі, заліз на форум фахівців, почитати, що вони пишуть з приводу виходу з Росії ось цих ось компаній, як це позначиться на російській електроенергетиці. Вони кажуть, що погано позначиться, просто катастрофічно. Вони кажуть, що, можливо, найближчими роками настане просто кінець електроенергетики в Росії якраз через те, що обладнання, усі турбіни, по-перше, іноземні, а ті турбіни, які не іноземні, їх, по-моєму, в Іваново або в Рибінську десь створюють. Там на заводі так звана відбувається викруткова збірка. Тобто, захід відправив деталі, і там збирають із готових деталей ось ці турбіни. І робили цю викруткову збірку теж на західному обладнанні. Тому що свого обладнання такого класу немає просто в Росії.
Тому, як пишуть відвідувачі цього форуму, в Росії тотальна залежність від електротехнічного обладнання. Навіть Китай нічого подібного не робить, а якщо робить щось подібне, то дуже низької якості. Тому, якщо триватимуть удари по електрогенерації, по розподілу електрики, то російській енергетиці досить швидко настане кінець, оскільки вона просто не здатна до самовідновлення в умовах чинних економічних санкцій.
Більше слухайте у відеоблозі Івана Яковини на Radio NV