Росію не врятує навіть ЧС-2018
Радісна футбольна вечірка може перетворитися на огидний захід всього за кілька тижнів
Уже другий тиждень у Росії відбувається футбольна фієста. Але гучні урочистості не змогли повністю приховати зростання невдоволення, викликане посиленням економічної та соціальної політик. Уряд, очевидно, вирішив, що Кубок світу – прекрасне вікно можливостей, щоб провести непопулярні заходи зі скорочення соціальної допомоги: вони необхідні через зменшення державних доходів. Радісна атмосфера показує величезну зміну в тій, традиційно гнітючій Росії як «обложеній фортеці», тож вуличні протестувальники навіть самі можуть відчути свою недоречність. Хоча ця доза радості дійсно здатна викликати у російського суспільства бажання вийти зі стабільної застійності: до 57% росіян говорять, що вони хочуть бачити глибинні зміни в державній політиці. У Володимира Путіна щойно почався новий президентський термін: це означає, що ще шість років буде десь «те ж саме». Тож таке зрушення в суспільних настроях явно суперечить наміченому ним курсом.
Найбільш шокуюча міра, яку нещодавно ухвалив уряд, – збільшення пенсійного віку: з 60 до 65 – для чоловіків, з 55 до 63 – для жінок. Вона націлена на те, щоб вирішити кризу пенсійної системи, не підживлюючи інфляцію. Однак усі пропагандистські зусилля, спрямовані на підтримку скорочення соціальних виплат, не переконали робітничий клас у тому, що їхні інтереси належним чином врахували. І справді, таке рішення – разючий відхід від економічного популізму, який домінував у президентській кампанії Путіна. Кремлівський лідер продовжує свої спроби дистанціюватися від цієї «реформи» і, цілком можливо, розгляне деякі зміни і відстрочки, – достатні для відновлення його популярності. Однак скоротити пенсійні пільги державним чиновникам і силовикам він не зможе; та й депутати Держдуми також самі себе від нових правил не звільнять. Навіть більше, ці привілейовані групи еліт навряд чи постраждають від підвищення цілої низки податків, які уряд теж потихеньку впроваджує, – чекаючи, що протести стосуватимуться тільки проблеми пенсійного віку.
Спекулянти виправдовують свою грубу безгосподарність і зниження ефективності впливом західних санкцій Однак тиск на соціальне забезпечення не може вирішити проблему дефіциту доходів у державному бюджеті; тому уряд планує збільшити податки на нафтову промисловість – зокрема, на доходи від експорту. Кілька впливових лобістів, зокрема, Ігор Сєчин, власник державної «Роснефти» і один з найбільш довірених осіб Путіна, чинять опір такому перерозподілу доходів і захищають інтереси прихованих бенефіціарів нафтового бізнесу. Корупція і розкрадання і далі процвітають в енергетичному секторі, але спекулянти виправдовують свою грубу безгосподарність і зниження ефективності впливом західних санкцій. Результат небажання інвестувати в модернізацію власного бізнесу – підвищення цін на бензин на бензоколонках: ще один соціальний подразник.
Найважливіше питання, яке стосується як доходів нафтової промисловості, так і державного бюджету Росії, – коливання світових цін на нафту. Путін скористався нагодою відкриття Кубка світу, щоб провести матч футбольно-нафтової дипломатії з саудівським принцом Мухаммадом ібн Салманом. Їхню ініціативу щодо збільшення квот видобутку до 1,5 млн барелів на день у багнети сприйняв Іран, який не може збільшити свій видобуток через постійний вплив санкцій, що посилюються виходом США з ядерної угоди. Компромісу було досягнуто на зустрічі Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) з Росією (відомій як формат ОПЕК+) у Відні. Але гарантій того, що ціни на нафту все-таки підвищаться, – немає.
Знижувальний вплив на ціну нафти може надати наближення торгової війни США і Китаю, в якій Росія – незначна змінна, але потенційно – найбільша жертва. Москва намагається продемонструвати свою готовність брати участь у цьому конфлікті, ввівши податки на імпорт зі США у відповідь на американські тарифи на алюміній. Але ваги ці дії майже не мають. Тим часом, Китай витримує економічну загрозу США. А Росія, підвладна режиму санкцій, не є союзником, який має хоч якусь цінність для Китаю в цьому протистоянні. Зрештою, рішення Москви викупити половину свого портфеля казначейських активів США (становлять $48,7 млрд) не справило враження на світових фінансових ринках. Скоріше, в Росії просто продовжився відтік іноземних інвестицій, який протягом останніх 8 тижнів сягнув $1,8 млрд.
Російська економіка голодує через відсутність інвестицій, тому такий відтік капіталу справляє помітний вплив на перспективи Росії досягти значного зростання, яке уряд може показати, хіба що маніпулюючи статистикою. Насправді, відставання Росія, в порівнянні з рештою світу, тільки посилюється: розмови Путіна про інновації та цифрову економіку ще менш переконливі, ніж пропозиції модернізації Дмитра Медведєва (нинішнього прем'єра) під час його президентства в 2008-2012 роках. Фальш того, що говорить Путін, також підтверджує наказ закрити Московську школу соціальних і економічних наук: одного з найкращих університетів країни для розвитку економіки інновацій. Російські керівні еліти і далі сподіваються на «структурний дефіцит нафти», який впевнено пророкує Сєчин, незважаючи на те, що всі зміни на світових енергетичних ринках свідчать про те, що така нестача нафти вкрай малоймовірна.
Збільшення доходів від нафти на сьогодні – мабуть, найкраща зовнішньоекономічна обставина, на яку можна сподіватися Росії; але вона тільки утримує економіку на незадовільному шляху застою. Джерел зростання у країни, багатої на природні та людські ресурси, – багато; проте злодійство бюрократів, а також системна корупція в Росії виснажують їх. Кремль намагається ігнорувати ознаки зростаючого невдоволення, вірячи у стабільність занепаду, – тому дуже гостро реагує на протести, викликані цим невдоволенням. Технічно обґрунтована економічна політика скорочення витрат – через те, що доходи розкрадають – тільки прискорює протестну діяльність, змушуючи Путіна знову покладатися на свою поліцейську державу, щоб придушити її. Радісна футбольна вечірка може перетворитися на огидний захід всього за кілька тижнів.
Переклад НВ
Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Павла Баєва. Републікація повної версії тексту заборонена
Більше поглядів тут
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени
