Росія йде в себе, огризаючись

7 грудня, 09:03
5400
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

"Інцидент" в Керченській протоці підтверджує зміну віх у російському житті. Йдеться про набагато більше, ніж анексія Азовського моря і чергове покарання Заходу

Кремль виводить Росію з сірої зони. Епоха двозначності, коли можна одночасно грати у війну і мир, бути ворогом і партнером Заходу, завершується. Закривається цілий період.

Росіянам потрібно знову вчитися жити, відгородившись від світу ровом. Російська влада фактично говорить: чорт з ними, з санкціями; будемо готуватися до гіршого. А якщо зруйнувати блокаду не вдається, ні з ким не будемо панькатися. Ось і довели свої бійцівські якості в Україні. А тепер будемо чекати, що Росії (не тільки Кремлю, а всім) за це буде. І що ще буде за напіванексію Північного морського шляху.

Вичерпавши можливості існування в двох «діапазонах» (співпрацюючи з Заходом і стримуючи Захід), Росія повертається до опори на власні сили. Це вже інше життя й інша траєкторія. Нарощуються фінансові резерви. Формується друга «вертикаль» для підстраховки прогнилої: Народний фронт повинен контролювати витрати і виявляти бюрократів, що розперезалися.

Путін створює свій варіант ленінського «Робсельіну» – робітничо-селянської інспекції. Путінський «Робсельін» повинен стежити за здійсненням путінських указів: «щоб не профукали».

Кремль виводить Росію з сірої зони

Знахабнілі місцеві начальники міняються на особисту охорону Путіна. Йде пошук нового інструмента мобілізації населення навколо влади і повернення йому звички жити в обложеному таборі. Нарешті, влада, не маючи можливості запозичувати у Заходу технології, шукає спосіб власного «технологічного прориву».

Ви скажіть: який же відхід країни «в себе», якщо Путін борознить світ у пошуках партнерів? Одне іншому не суперечить. Підготовка Росії до життя «за ровом» не означає відмову лідера від пошуку підтверджень її державного статусу. Результат його зустрічей і переговорів не настільки важливий. Важливіша картинка, як на саміті G20: наш лідер в оточенні світового клубу.

Життя «за ровом», до якого переходить Росія, відкидає звичне: і відкриті кордони, і ходіння долара, і наявність декількох паспортів у еліти, і можливість зарубіжних рахунків і закордонного навчання для дітей, і кастровані свободи. І вже ніяких проміжних майданчиків, де пристойні люди могли співпрацювати з владою і продовжувати бути пристойними – на кшталт РПЛ при президенті. Словом, «відхід у себе» означає обнулення нашого життя після 1991 р.

У цьому контексті виникає кілька запитань. Чи можна вижити з опорою на свої сили без переходу до диктатури і будівництва ГУЛАГу? Чи погодиться еліта, інтегрована в Захід, на життя в закритій комірчині? Чи можливий діалог із Заходом, якого шукає Путін, якщо Кремль не готовий відступити навіть у дрібницях?

Росіяни все більше схожі на піддослідного кролика для Китаю, який дивиться і вирішує, де «червона лінія», яку він не може перейти – в конфронтації із Заходом, в примусі Заходу до співпраці, в запозиченні західних технологій, в конфлікті з сусідами з приводу анексії морського простору. Адже ось яка доля – стати кроликом для іншої держави...

Текст опублікований з дозволу автора

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Стань автором

Якщо Ви хочете вести свій блог на сайті Новое Время, напишіть, будь ласка, листа на адресу:

nv-opinion@nv.ua