Минулого тижня США та Україна підписали так звану угоду про копалини. Та сама угода, наскільки я її розумію, без особливого практичного ефекту. Щоби викопати всі ці мінерали, це триватиме п’ять, 10, може, навіть і 15 років. Тож важливість цієї угоди не так у тому, що швидше чи пізніше буде цей фонд і Америка буде заангажована в видобування тих мінералів, а швидше в тому, що це символіка — Америка висловила певне зацікавлення. Коли кажу Америка, то маю на увазі президента Трампа. Він висловив свого роду зацікавлення в Україні, свого роду підтримку України. Це не те ж, що зброя, але символіка є дуже важливою, особливо в дипломатії та іміджі.

І відчувається, що дещо змінилась риторика. Чи це спричинила ця угода, чи риторика спричинила угоду, я вже не знаю. Але останнього тижня, особливо після того, як Трамп зустрівся із Зеленським у Ватикані, ставлення американців, принаймні риторичне, до України і до Росії дещо змінилось.