[...] Путін припустив, що в інших країнах «рано чи пізно» також з'явиться сучасна зброя, а в Росії вона вже є, і стане ще краще, поки США та інші будуть наздоганяти. Наступного дня він роз'яснив, що гонку озброєнь почали саме США, коли вийшли з договору по ПРО в 2002 році, та запропонував Америці визнати стратегічну поразку. «Росію стримати не вдалося», незважаючи на санкції та розширення НАТО, підкреслив президент, зазначивши що «фантастична» зброя – «не блеф» і що треба домовлятися на основі рівноправності про новий світовий порядок. [...]

Світ стрімко повертається в ситуацію найжорсткішого протистояння «холодної війни» середини вісімдесятих, коли СРСР загруз в Афганістані, в Європі розгорталися американські ракети «Першинг-2» і наземні «Томагавки», президент Рональд Рейган оголосив програму глобальної ПРО – Стратегічна оборонна ініціатива (SDI, в російській варіанті - СОІ), а в Москві було оголошено, як і зараз, «асиметричну відповідь», яка, типу, дешевше. Це не допомогло – СРСР програв в Афгані, програв гонку озброєнь, розорився і лопнув. [...]

«Планувальник» бойового блоку (комплекс «Авангард» з презентації Путіна), який маневрує на гіперзвуці при входженні в щільні шари атмосфери, розробляли і досліджували давно по обидва боки Атлантики. Такий блок можна поставити практично на будь-яку ракету-носій, а проблема завжди була в тому, щоб він не зруйнувався від перевантажень і, головне, зумів точно самостійно навестись на ціль. [...]

Путін тепер пишається «Авангардом», який передбачено розміщувати на найновіших ґрунтових мобільних МБР «Ярс». Але абсолютно незрозуміло для чого: дієздатної американської ПРО не існує в природі, і невідомо, коли, через скільки десятиліть, така система може реально з'явитися, а головне – як вона буде виглядати [...].

Путін також оголосив про успішне випробування крилатої ракети з «ядерною енергоустановкою» і потенційно необмеженою дальністю польоту, яка зможе долетіти до США, повернутися і знову полетіти за океан і, підлітаючи невідомо з якого боку, «обдурити» американську оборону. Багато фахівців справедливо стверджують, що неможливо помістити в крилату ракету ядерний реактор – немає настільки маленьких, але навіть якщо б можна було, отримали б зграю летючих потенційних Чорнобилів.

Крилата ракета – маленький одноразовий реактивний літак, розрахований на те, щоб врізатися в ціль і вибухнути. Як тоді його випробовувати, якщо навіть без бойової частини (БЧ) при попаданні може зруйнуватися бортовий ядерний реактор, і тоді відбудеться радіоактивне зараження місцевості?

Але, звичайно, жодного «реактора» на борту немає. Керована ланцюгова ядерна реакція в реакторі тому так і називається, що нею треба неодмінно управляти, а на безпілотній крилатій ракеті це неможливо. Очевидно, йдеться про так звану «атомну батарею» або радіоізотопне джерело, в якому енергія виділяється за рахунок ядерного розпаду без ланцюгової реакції. «Атомні батареї» виробляються вже дуже давно в США, в РФ, в інших країнах. Наприклад, для космічних апаратів. А в СРСР вони вироблялися також для автономних маяків на Крайній Півночі.

Але тепер, очевидно, в Росії є «атомні батареї» значно потужніші за колишні. Швидше за все, йдеться про ізотоп уран-232, який вдалося виробити з торію в реакторі на швидких нейтронах. [...]

Схоже, щонайменше, три з шести оголошених Путіним новітніх розробок – крилата ракета, підводний дрон і бойовий лазер з мобільною енергоустановкою – прив'язані до «атомної батареї» нового типу.

Великого секрету тут немає – неможливо засекретити таблицю Менделєєва. Уран-232, його синтез і розпад, добре вивчені. Уран-232 порівняно стабільний – період напіврозпаду 68,9 років. Висока енергоємність розпаду урану-232 обумовлена ​​в тому числі каскадом порівняно швидких послідовних трансмутацій (аж до свинцю), в ряді яких утворюється проникаюча гамма-радіація. В результаті, уран-232 не тільки дорогий у виробництві, але й вкрай небезпечний, як для персоналу, що з ним працює, так і для навколишнього середовища.

Використовувати таку «інноваційну ядерну енергоустановку» для цивільних потреб не можна в жодному разі. Взагалі робити і випробовувати літальний апарат зі смертельно-радіоактивним сердечником – злочинне божевілля, можливе тільки там, де з людьми, з землею, водою та повітрям готові робити все що завгодно заради протистояння США, ховаючись під грифом вищої секретності. До речі, за російським законодавством засекречувати щось, пов'язане з загрозою радіоактивного зараження, заборонено.

Радіоактивна «вічна» крилата ракета з військової точки зору безглузда – американці її легко відслідкують, в тому числі тому, що вона буде яскраво «світитися» гамма-випромінюванням: літальний апарат не можна виготовити з литого свинцю. Цей апарат більше загрожує самій Росії, ніж Америці, він буде коштувати вкрай дорого у виробництві, обслуговуванні і утилізації.

Американці ж, якщо захочуть, можуть розгорнути у відповідь 10-20 тисяч крилатих ракет різного виду, нерадіоактивних, високоточних і малопомітних, і що тоді?

Лазерна гармата з ядерною, як можна судити, начинкою – це мобільний Чорнобиль на колесах, який пересувається густонаселеними районами країни і загрожує бідою аж ніяк не Америці.

Підводний ядерний дрон – «принципово новий вид стратегічної зброї, оснащений ядерним боєприпасом великої потужності», – це, очевидно, та, що нібито випадково була розсекречена в листопаді 2015-го самохідна суперторпеда «Статус-6» [...].

Задум розробників і замовника полягає в тому, що 10 або більше подібних «торпед» можуть вибухнути під водою біля тихоокеанського і атлантичного узбережжя США, а також в Мексиканській затоці.

Вибух величезної потужності повинен підняти жахливе штучне цунамі, яке здатне знищити найбільш густонаселені та економічно розвинені регіони Америки з населенням від 150 до 200 мільйонів чоловік. [...]

Коштувати все це буде дуже дорого, а те, що подібна «зброя» абсолютно аморальна, схоже, анітрохи не турбує ні діячів російського ВПК, ні військових, ні політичне керівництво.

Президенту, мабуть, розповіли, а він повторив в Манежі, що автономні суперторпеди практично невразливі, оскільки є швидшими, ніж всілякиі підводні човни і кораблі, і що в усьому світі немає коштів, «які можуть їм протистояти», що, звичайно ж, неправда. «Статус-6» давно відомий імовірному противнику, він навіть описаний у новій американській ядерній доктрині (NPR-2018), опублікованій кілька тижнів тому.

Американські протичовнові літаки літають набагато швидше, ніж ядерний дрон пливе, і є західні торпеди, що перевершують його в швидкості, а йти до Америки він буде кілька діб, і його навіть відкликати буде неможливо в разі чого. [...] Хвалитися подібним і називати це «фантастикою» недоречно. [...]

З усього цього слідує, що до повної бойової готовності до тотального смертовбивства поки далеко: потрібно ще багато чого побудувати і розгорнути – як в Росії, так і на Заході. Це, напевно, найоптимістичніша для всіх частина послання.

Повну версію тексту читайте в Новой газете

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мысли Нового Времени