Відчайдушний і ядерний Путін

Послання Путіна Федеральним Зборам цього разу, за задумом, не повинно було бути звичайним, 14-м за рахунком. Його спеціально перенесли на 2018 рік, щоб президент міг поділитися з депутатами своєю передвиборчою програмою. З цієї ж причини послання пройшло в новому форматі — в Манежі, а не у Великому Кремлівському палаці, а серед запрошених опинилися представники «широкого громадянського суспільства», від спортсменів до журналістів. Ще одним нововведенням стало використання слайдів з презентацією, якими президент активно ілюстрував свої слова. Передвиборний формат і необхідність дивувати аудиторію в результаті зіграли з президентським посланням злий жарт.

Напередодні як головний зміст послання анонсувалися нові «травневі укази» — набір соціальних заходів, які Путін оприлюднив під час вступу на посаду президента в 2012 році. [...] Звучали вже звичні фрази про нову цифрову економіку та інноваційні технології.

Для передвиборчої промови в усьому цьому не було нічого надприродного, саме такого виступу й чекали від Путіна цього року. Проблеми подібної риторики теж очевидні для будь-якого мінімально компетентного спостерігача.

Президент майже нічого не сказав про те, де потрібно брати ресурси для такого економічного ривка і нових соціальних витрат. [...]

Частина західних еліт повинна побачити в цьому відчайдушну спробу торгу

У сфері економіки Кремлю нічим здивувати своїх виборців, і ще важче відзвітувати про підсумки останніх років. Досягнень тут дуже мало, якщо не брати до уваги рекордні темпи відтоку капіталу з країни і стрімке скорочення частки російського ВВП у загальносвітовому.

Тут, починаючи як мінімум із сочинської Олімпіади, на допомогу владі приходила зовнішня політика. Першу годину свого виступу Путін закінчив повідомленням про рекордний урожай, після чого різко змінив риторику.

Протягом другої години зала слухала повідомлення про стан російської армії, ВПК і про новітню російську зброю, особливо ядерну. Зброя ця настільки нова, що у частини виробів ще немає й назв.

Комп'ютерна графіка, яка замінила собою діаграми економічного розвитку, демонструвала забезпечені ядерними двигунами гіпершвидкісні крилаті ракети і безпілотні підводні апарати, здатні за необхідності захистити батьківщину і знищити весь світ. Публіка в залі під час перерахування «Сарматів» і «Кинжалів» помітно зосередилася, а у потрібні моменти аплодувала в два рази інтенсивніше, ніж під час обговорення врожаю. Нові «травневі укази» пішли в тінь — і в Росії, і в світі тепер будуть обговорювати тільки військово-політичний зміст послання Путіна.

У передвиборчій промові президент повинен був чимось здивувати свого виборця, і йому це вдалося. Судячи з усього, після рішення про перенесення послання на березень в Кремлі довго думали про те, як визначити змістовний порядок денний промови та її піар-ефект. Ставка, як і раніше, була зроблена на обговорення зовнішньої політики. Демонстративних успіхів за останній рік у цій сфері в Росії теж не було, зате були відомі провали — і потрібно було якось «докручувати». Так технічна задача з мобілізації виборців перед виборами визначила зміст другої і набагато жорсткішої «мюнхенської промови» — безпрецедентної в новітній історії зовнішньополітичної заяви російського керівництва.

Впадає в очі, що виступ «соціального» Путіна, тобто перша частина послання, ні стилістично, ні змістовно не в'яжеться з Путіним «ядерним».

Зокрема, залишається загадкою, як держава одночасно може брати на себе нові соціальні зобов'язання і запускати перегони озброєнь. [...]

Рефреном прозвучали слова Путіна: «Нас довго не чули, послухайте тепер». В межах real politik ясно, що Кремль кинув на стіл свій останній козир — нагадування про ядерний потенціал радянської наддержави, який, за словами Путіна, не тільки не заіржавів за останні роки, але й помітно оновлений і посилений. Частина західних еліт повинна побачити в цьому відчайдушну спробу торгу. Але знайдуться й ті, хто прийме виклик.

Повну версію колонки читайте в Новой газете

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени