Чому Трамп навчився у Путіна

«У нас є новообраний президент США, який, схоже, захоплюється російським лідером. Є кандидатури, обрані Трампом на найвищі пости, і їх зв'язки з Росією: радник з національної безпеки Майкл Флінн зустрічався з Путіним і брав участь в оплачуваних заходах спонсорованого ремлем телеканалу; є майбутній держсекретар Рекс Тіллерсон, генеральний директор ExxonMobil, який укладав з Росією багатомільярдні контракти і отримав від Путіна нагороду. А ще є заява ЦРУ про те, що Росія могла активно втручатися в процес виборів в США, щоб забезпечити обрання Трампа», - перераховує Гессен.

Вона каже, що у Путіна були причини бажати, щоб Трамп став президентом - адже той виявляв скептицизм по відношенню до НАТО і не особливо заперечував проти вторгнень Путіна в Україну і Сирію. Але ще важливіше те, що у цих політиків однаковий підхід до лідерства, і цей підхід явно переживе будь-яку дружбу, яка може сформуватися між цими двома.

«Під час кампанії Трамп неодноразово висловлював захоплення тим, як Путін керує. «У нього дуже потужний контроль над країною, - зауважив одного разу Трамп. - Він був лідером набагато більшою мірою, ніж наш президент». «Це багато показує про те, як Трамп уявляє собі президентство - він вірить, що успіх вимірюється тим, наскільки лідер тримає країну під контролем», - пояснює автор.

«Ми ще мало що знаємо про те, як буде управляти країною Трамп. Але за місяць, що минув з його обрання, виявилися деякі характерні особливості - і вони надто яскраво подібні до тих методів, які роками застосовував Путін», - попереджає Гессен.

Вона називає ці особливості:

1. Брехати, щоб брехати

Справа не тільки в тому, що і Трамп, і Путін, брешуть. Справа в тому, що вони брешуть однаково і заради однієї і тієї ж мети: відкрито, щоб показати, що мають владу над самою правдою. Приклад - заяви Путіна щодо України. Гессен нагадує, що господар Кремля пройшов шлях від повного заперечення втручання росіян до визнання цього втручання.

2. Медіа - це дзеркало

Трамп, як і Путін, абсолютно не сприймає критику з боку журналістів. Він також дав зрозуміти, що його адміністрація буде менш відкритою і доступною для преси, ніж адміністрації його попередників.

3. Очолити нудний світ

І у бізнес-магната, і у колишнього агента КДБ є одна спільна риса: у обох викликає нудьгу світ, яким вони хочуть керувати. Путін, наприклад, не користується комп'ютером, майже не готується до зустрічей, та й самі зустрічі рідко проводить. Трамп же сказав, що не потребує щоденних брифінгів з питань національної безпеки.

4. Ідея обраного

І Трамп, і Путін хочуть вірити в свою унікальність. Оскільки їх кваліфікація недостатня для займаних посад, вони вирішують, що їх прихід до влади - божа воля, призначення або наслідок їх вродженої величі.

В обох випадках це призводить до розмивання меж між президентом і державою. Путін вже давно прирівнює протистояння йому до протистояння Росії. Трамп, який пише в Twitter про позбавлення американського громадянства тих, хто спалював прапори, схоже, йде тим самим психологічним шляхом: виборці ще навіть не проголосували, але Трамп уже вважає, що він і є США, а тому в його владі давати або відбирати громадянство.

Повну версію колонки Маші Гессен читайте на сайті NYBooks.com