Рабська психологія

19 грудня 2018, 17:03
3286
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Путінський режим тримається виключно на ста сорока мільйонах терплячих. Які не підуть на дії ніколи

Коли посадили Ходорковського, я все ніяк не міг зрозуміти... От ти – мільйонер. Тебе захопили бандити. Це не має жодного стосунку до права – це саме бандитське захоплення. Ти сидиш у бандитів у Читинській області. У країні, де практично відсутня держава. Де пенітенціарна система майже не діє. Де немає слідства, розшуку, де бази даних зберігаються на паперових картках і ніяк не синхронізовані між відомствами, і де швидкість ухвалення рішення обчислюється добами. Де поліція, прикордонники, взагалі бюджетники – жебраки. Де до кордону з Китаєм сорок два кілометри. Сорок, блін, два кілометри. А з Монголією – сто три. Де країна – прохідний двір. Можна що хочеш ввезти і що хочеш вивезти. Найми ти людей – через два дні будеш у Лондоні, через три отримаєш притулок, через п'ять подаси позов за віджимання нафтової компанії, репресії, катування, політичне переслідування.

Я пропонував постійно – гроші ще залишилися? Ну, залишилися. То чого ж ви зволіаєте? Давай я найму дюжину відморожених сербів з ПВК, і через тиждень ваш батько буде вдома. Зв'язки є. Люди є. Там потрібно щось тисяч двісті. Десять осіб. Доставка. Зброя. Навантажена піском вантажівка ворота пробити. Та, власне, і все. Якщо ще десятку накинути – он, у сусідній країні армію розпродають, можна взагалі БТР купити. До кордону сорок кілометрів – навіть гелікоптер не потрібен!

Тюрми в Росії на початку нульових були – одна фікція. Це зараз вони перетворилися на фортеці. А тоді силового блоку в країні фактично не було. Там ніхто нічого робити не буде. Всі носом у підлогу уткнуться, жоден голови не підніме. Бити підвішених людей у камері вони можуть. Битися з озброєними певекашниками проти втечі в'язня – та боже збав. Все, що потрібно – пробити ворота. І все. І все! Вони там ще тиждень у прострації будуть.

Вільні люди відрізняються від рабів тим, що перші діють

Від мене сахалися, як від божевільного. Там жах в очах просто був.
Десять років. Десять років чувак, з яким, щоб вийти, треба було просто встати і вийти – фактично добровільно просидів у в'язниці.

Я говорив Муратову – давай. У тебе в редакції людей вбивають. Я вирішу проблему. Тут взагалі треба тисяч п'ятнадцять-двадцять. У нас акціонер – мільярдер. Потрібна пара берданок, старі «Жигулі» на розвіз і шофер дядько Вася з газовим балончиком. Мужиків у редакції вагон, виберемо п'ятеро адекватних, ЧОП у нього вже є, купимо берданки, будемо чергувати раз на тиждень. Давай організуємо самооборону. Набридло бути терпилою вже. Набридло ходити і озиратися.

Зі мною перестали розмовляти, як з недоумкуватим параноїком.

«Шведський професор заплатила найманцям, щоб витягнути свого докторанта з ІДІЛ. Професор хімії Лундського університету Шарлотта Тернер разом з начальником охорони Пером Густафсоном відправили загін найманців, щоб вивезти свого студента із захопленої ісламістами території». Завдяки їхнім діям, єзиду Фірасу Джумааху і його рідним вдалося покинути територію охопленого війною північного Іраку.

Ця історія сталася в 2014 році, але відомо про неї стало тільки наприкінці цього тижня. Джумааху навчався на факультеті хімії Лундського університету, коли йому зателефонувала дружина, яка залишилася в Іраку, і повідомила, що сусіднє село захопила ІДІЛ. Ісламісти, які вважали курдів-єзидів язичниками, вбили там усіх чоловіків і викрали в рабство всіх жінок.

Почувши це, докторант вирішив поїхати рятувати свою сім'ю. Однак вивезти рідних йому не вдалося: одразу після приїзду пана Джумааху і його дружині з дітьми самим довелося рятуватися з рідного дому втечею, сховавшись разом з іншими єзидами на покинутій білильній фабриці. Там докторант надіслав своєму професору Шарлотті Тернер смс, що якщо «не повернеться протягом тижня, то продовжити роботу над дисертацією не зможе».

Пані Тернер, отримавши повідомлення, розлютилася. «Те, що сталося, було абсолютно неприпустимо, – розповіла вона в інтерв'ю. – Я була така зла, що ІД втручалася в наш світ, ставлячи під загрозу життя мого докторанта і його сім'ї та порушуючи його дослідження».

За допомогою професор звернулася до начальника служби безпеки університету Пера Густафсона. Він пообіцяв, що його зв'язки «дають можливість доправити транспорт і гарнатувати безпеку по всій земній кулі». Протягом декількох днів він уклав контракт з якоюсь фірмою, яка взялася за порятунок докторанта і його сім'ї.

Незабаром після цього, як описує Фірас Джумааху, «два джипи Toyota Landcruiser з чотирма важкоозброєними найманцями» приїхали на білильну фабрику на півночі Іраку, забрали звідти його, дружину і двох дітей і відвезли в аеропорт Ербіля, звідки тих було літаком евакуйовано назад до Швеції».

Вільні люди відрізняються від рабів тим, що перші діють. А другі – терплять. Путінський режим тримається лише і виключно на ста сорока мільйонах терплячи. Які не діятимуть ніколи. Ні за яких умов. Він може взагалі всю охорону прибрати, зняти колючий дріт, відчинити всі двері – сидітимуть. Жоден з них не піде. Маючи всі можливості до втечі, мільйони баксів, зв'язки, майже на блюдечку принесену операцію з евакуації – сидітимуть десять років і навіть не спробують рипнутися до своєї свободи. Скиглитимуть, як важко жити в країні з дозволеним збором хмизу, а коли запитаєш «то чого ж ти не поїдеш, блін?» – будуть лише нити далі, доводячи тобі, тому, хто виїхав, що виїхати неможливо.

Маючи всі можливості до самозахисту, будуть десятиліттями писати статті про те, як їх убивають і вбивць не покарано, але навіть і не спробують захистити своє життя самі.

Тут я вже дещо забув це почуття, але зараз ось прочитав і знову згадую, як мене тоді вразило: замість того, щоб хоча б теоретично обговорити операцію щодо порятунку, від мене відсахнулись, і, похнюпивши голову, побрели писати чергове прохання прокурору.

В рамках проекту "Журналістика без посередників"

Текст опубліковано з дозволу автора

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Зверніть увагу

29 грудня 2018, 11:53
Компанії/Ринки
thumb img
Спецпроект
29 грудня 2018, 11:53
30 грудня 2018, 10:35
Компанії/Ринки
thumb img
Спецпроект
30 грудня 2018, 10:35