Путін в обороні
У нього не та ситуація, яка була рік чи два тому, коли він міг собі дозволити шантажувати Захід. Зараз він перейшов до глухої оборони – заяви про миротворців і є цією обороною. Його завдання – зняти санкції. І зараз він буде готовий на будь-які переговори, навіть на те, щоб миротворці зайшли на всю територію.
Для України, з одного боку, це – ознака того, що агресор хитається. Але він не став від того меншим агресором. І ми повинні наполягати так само, як тоді, коли дуже швидко наполягли на тому, щоб ця місія була не лише в зоні розмежування, а по всій території. Це ми вже зробили і Путін теоретично погодився.
Але є ще три моменти, на яких треба наголосити та про які говорити з нашими західними партнерами, шукаючи підтримки.
Перше: треба наполягати на тому, щоб місія могла контролювати україно-російський кордон і гарантувати, щоб туди не заходили нові військові угрупування.
Друге: всі військові угрупування мають залишити територію, там не може бути інших військових формувань, окрім миротворців. Принаймні на першому етапі, до того, поки не прийде українська армія.
І третє: тільки виконання всіх цих умов може теоретично призвести до розмови про зняття санкцій або їхнє пом’якшення. До того, поки Росія не буде демонстративно і стало виконувати ці умови, про жодне зняття санкцій йтися не може.
Це – ознака того, що агресор хитаєтьсяКордон, виведення військ та незняття санкцій: ці три моменти мають бути принциповими. Якщо Путін на це піде, то такий варіант буде прийнятним для України. Якщо ні – то тоді ми не маємо говорити про миротворчу місію у тому сенсі, у якому мають говорити Україна та її партнери.
Всім нашим західним партнерам хотілося б, щоб в Україні був мир. Питання лише в тому, якою ціною. Раніше ця ціна була – переписування Конституцію, надання особливого статусу Донбасу, проведення виборів на окупованих територіях, амністія бойовикам. Раніше деякі наші західні партнери були готові це обговорити. Ми це відбили. Зараз ми так само повинні відбивати будь-які інші спроби пом’якшити санкції і тиск на Росію.
Країни, які грають з РФ в хорошого та поганого копа, завжди були. Це не має нас демотивувати. Нам також важливо показувати, що Україна готова до дипломатичного співробітництва, що вона оговорює різні варіанти. Якщо ми різко станемо в позицію "не хочемо взагалі жодних варіантів обговорювати", це навряд сприятиме нашим дипломатичним зусиллям. Тому ми повинні майстерно грати, як робили це досі.
Новое Время запрошує на лекції наших відомих колумністів Діалоги про майбутнє. Детальна програма тут
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени