Опозиція у вигляді країн, що затамували образи та претензії, історичного контексту, на держави, завдяки яким багато хто зі «скривдженок» заробляє собі на хліб, а подекуди й із маслом.

Але він таким не став, і навіть більше того — вніс певну дисгармонію в пихату атмосферу клубу без мети і перспективи.

Насамперед виділяється на цьому тлі Китай, який посідає вагому позицію в сучасному світоустрої і не намагається, на відміну від Ірану чи Індії, ПАР чи Бразилії, продемонструвати якусь ефемерно-фундаментальну самостійність колишніх колоній.

Сі Цзіньпін прибув до Казані як потенційний господар самого клубу БРІКС, представник країни, що домінує серед присутніх хуліганів, які шукають однодумців у вузькому колі, але в підсумку вийшло трохи інакше.

Появу глави Китаю в Казані затьмарила поява північнокорейських військових у Росії і відповідної хвилі у світових ЗМІ з цього приводу. Адже, за фактом, КНДР стабільно асоціюють із КНР, а отже, якщо північнокорейські військові були відправлені в російські військові частини, то на те була згода з боку Пекіна. Асоціативність дій КНДР із дозволу КНР — це усталений історичний стереотип, і в нинішній ситуації він шкодить Пекіну, який намагається дотримуватися миротворчої політики і якому зовнішньополітична турбулентність зовсім ні до чого.

У діях Кім Чен Ина проглядається все більше самоуправства

У діях Кім Чен Ина проглядається дедалі більше самоуправства, яке лише посилюється на тлі його зближення з Росією та виникнення відчуття незалежності в ухваленні рішень. Заяви ж Путіна на саміті БРІКС, які звучали так, немов він є беззаперечним лідером клубу, що визначає майбутнє цього об'єднання, і зовсім збентежили Сі Цзіньпіна і збили з пантелику: скільки може бути нахабства в цьому маленькому чоловічкові.

Російська пропаганда зараз роздмухує значення саміту БРІКС у Казані до рівня події вселенського масштабу, хоча сама як така організація навіть і близько не тягнула і на десяту частку від усього того, що їй приписують у питаннях протиставлення країнам Заходу. Ось коли Індія і Китай почнуть торгувати між собою хоча б на 25% від того обсягу, який вони обидві експортують до ЄС і США, тоді можна починати розмову про якусь противагу. Але все ж таки не про те йдеться.

Саміт БРІКС у Казані став корисним тим, що він посилив розкол і непорозуміння всередині клубу, хоча б за тим фактом, що перетягування ковдри Росією в регіональних пріоритетах Китаю дало зрозуміти Сі Цзіньпіню, що з-під його ніг вибивають підлогу на його власній кухні. Як, думаєте, діятиме в такій ситуації лідер Піднебесної? Уже точно не на користь ні Путіну, ні Кім Чен Ину.

Україна погано обізнана у внутрішньополітичній розстановці сил у КНДР, оскільки десятиліттями ця країна для нас була не просто закритою, а і нецікавою. А між тим, там багато чого цікавого. І ось хоча б один аспект.

Кім Чен Ин готує своєю наступницею свою 12-річну доньку Кім Джу-Е. Хоча, після того як з’явилися перші повідомлення про проблеми з його здоров’ям, на його місце мітила рідна сестра — Кім Е Чжон, яку в низці кіл вважають навіть жорстокішою і владнішою за товстуна Кіма. Невеликий нюанс, для розуміння — у 2013 Кім Чен Ин стратив свого дядька Чан Сон Тхека, який організував переворот проти голови держради КНДР.

Власне, у КНДР своя гра престолів, про яку ми дуже мало знаємо, а тому і думаємо, що безрозмірне єдиновладдя виключно в руках товстуна Кіма. І не виключено, що на тлі тих подій, за якими можемо спостерігати останнім часом, особливо після «пафосного» саміту БРІКС, у самій Північній Кореї можуть початися певні тектонічні рухи не на користь Кім Чен Ина.

Оскомина вона така, спати не дає.

Текст опубліковано з дозволу автора

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV