Зараз головне питання, яке обговорюють політики і журналісти, — чи дійсно північнокорейський диктатор Кім Чен Ин відправить своїх військових на фронт для допомоги російській армії? І багато хто дивується — чому ж саме Пхеньян так завзято підтримує Москву в цій війні? — пише Віталій Портников для Крим.Реалії.

Пояснення, гадаю, виявляється досить простим, і його слід шукати в самій природі північнокорейського режиму. Адже, якщо подивитись на історію Північної Кореї реалістично, то побачимо, що КНДР, по суті, нічим не відрізняється від «ДНР» чи «ЛНР» (терористичні проросійські угруповання, які контролюють частини Донецької та Луганської області України — КР). Ця «держава» була створена радянським диктатором Йосипом Сталіним на зайнятій Червоною Армією частині Корейського півострова.

Ба більше, Сталін навіть не довірив керувати КНДР керівникам корейських комуністів. Їхній лідер Кім Ду Бон став одним із підлеглих радянського офіцера Кім Ір Сена, який і очолив партію і країну.

Квазідержави небезпечно недооцінювати

Навіть синів нового лідера звали не так, як інших корейських хлопчиків — Юра і Шура. Шура потонув влітку 1947 року, а Юра влітку 1994 року очолив Північну Корею, зрозуміло, вже під корейським ім'ям Кім Чен Ір. І так, це батько нинішнього диктатора, який народився в Хабаровському краї РРФСР. Тоді, скажіть на милість, кому ж має допомагати Кім Чен Ин, якщо він — «онук Аксьонова» і «син Пушиліна»?

У перші десятиліття існування КНДР — особливо після того, як Пхеньяну не вдалося встановити контроль над усім Корейським півостровом — до династії Кімів було заведено ставитися з підкресленою іронією, навіть зневагою. КНДР вважали несправжньою державою не лише західні лідери — нагадаю, що Дональд Трамп є першим чинним американським президентом, який зустрічався з лідером Північної Кореї.

Навіть у Радянському Союзі не ставилися до КНДР всерйоз. Жоден керівник КПРС ніколи не відвідував Пхеньян упродовж усіх повоєнних десятиліть, Володимир Путін є першим гостем із Москви, який відвідав столицю Північної Кореї.

А от візитів до інших країн так званого соціалістичного табору і не злічити. Сталін використовував жителів КНДР як «гарматне м’ясо» у протистоянні зі США, Хрущов, Брежнєв, Горбачов Північною Кореєю відверто нехтували.

Зате Путін сьогодні купує в Кіма снаряди, а сам Кім погрожує сусіднім країнам ядерним бомбардуванням.

Усе це ще раз нагадує, як небезпечно недооцінювати квазідержави, створювані тоталітарними державами з метою дестабілізації ситуації. Як який-небудь Франкенштейн, політична вигадка починає жити своїм життям і генерувати нові конфлікти.

Так було з незалежністю КНДР, потім — із фейковою незалежністю анексованого Криму і Донбасу. І, звісно ж, щоразу недооцінка фейку призводила до нових провокацій, нових конфліктів, нових війн.

Опубліковано з дозволу Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа, 2101. Коннектикут авеню, Вашингтон 20036, США.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV