Путіну не вдалося розколоти колективний Захід, принаймні, на цьому етапі США не відкололися. І за це варто подякувати не лише європейським лідерам, які демонструють високий клас дипломатії в діалозі з Трампом, брифінгували перед доленосною зустріччю Зеленського (і слава Богу, що цього разу були не доморощені радники з Банкової). Ще варто подякувати Меланії Трамп, яка, схоже, нагадує вдома про варварські бомбардування й інші злочини «друга Путіна». І американській пресі та суспільству, яке після кошмару на Алясці цілковито стали на сторону України, критикуючи запобігливість перед воєнним злочинцем. То ж Трамп має враховувати внутрішні сигнали і незадоволення навіть консервативної аудиторії MAGA.

Саме тому я не втомлююся повторювати, що Україна має бути за столом переговорів не одна, а з європейцями. І всім нам треба працювати не лише з Вашингтоном, Білим Домом, але і Штатами, медіа, лідерами думок!

Головний сигнал багатосторонньої зустрічі — Україна була і залишилася разом із Європою. Зберегти принцип «нічого про Україну без України і нічого про Європу» — наразі це ключове завдання, дуже важливо, аби і на майбутніх раундах мирних переговорів Київ був не один. Адже сам факт такої єдності руйнує плани Кремля, який мріє розколоти колективний Захід.

Україна була і залишилася разом з Європою

Хоч так само очевидно, що будь які домовленості у Вашингтоні розбиваються об кремлівські реалії, адже Путін не збирається змінювати своїх планів повного поглинання України, знищення української ідентичності і державності. Тому розмовляти з ним можна тільки мовою сили!

«Погані хлопці» з Кремля точно спробують зруйнувати досягнуте. Саме тому головна стратегія має базуватися на тиску на Росію. Красиві фотографії чи декларації — це добре. Однак українці і світ уже скільки бачили красивих фото за ці роки… Дуже потрібні дії — пекельні санкції, військова допомога Україні і політичний тиск, який змушує Кремль рахуватися з правилами.

18 серпня Зеленський діяв набагато впевненіше й обережніше. Європейські партнери провели фахову підготовку і допомогли знайти правильний тон у розмові з Трампом. Зустріч почалася з емоційної деталі — президент передав листа від дружини, пані Зеленської, першій леді Меланії Трамп, яка звернулася до Путіна з посланням щодо долі викрадених українських дітей. Також подарував Трампу ключку для гольфа військовослужбовця ЗСУ. Міжнародна політика й особисті контакти часто складаються саме з таких важливих дрібниць. Путін якраз дуже вдало використовує такі інструменти задобрення і підлещування.

Що ми маємо на виході? Зради немає. Це вже важливо, бо Путін чекає розбрату й слабкості Заходу.

Зустріч не принесла проривних домовленостей, але вона показала, що Україну не залишили сам-на-сам із ворогом,

Попереду — новий важкий етап: готується тристороння зустріч, яка має стати наступним випробуванням для союзників і для України.

Оригінал

Текст опубліковано з дозволу автора