Провал самоочищення

На жаль, 11-го липня, парламент не зміг здійснити наймасовіший сеанс самоочищення у своїй історії. Адже у цей день депутати розглядали подання Генеральної прокуратури про зняття недоторканності і дозвіл на притягнення до кримінальної відповідальності одразу 5-х депутатів. Кілька днів пізніше вирішували долю ще одного нардепа – представника Опозиційного блоку Михайла Добкіна. Його Рада дозволила не тільки притягти до кримінальної відповідальності, але і заарештувати.

Та повернімося до 11 липня, у день, коли більшість депутатів намагалися усіма можливими засобами врятувати і захистити тих колег, які стали фігурантами розслідувань правоохоронних органів. Отже, як і з ким домовлялися нардепи?

Для мене абсолютною несподіванкою став провал голосування парламенту по зняттю недоторканності з депутата Народного фронту Євгена Дейдея. У антикорупційних органів є дані про його незаконне збагачення. Родина Дейдея в останні роки придбала дві машини Audi Q7 і квартиру у Києві. Хоча їхній офіційний дохід жодним чином цього їм не дозволяє.

Зняття недоторканності з Дейдея – не великий ризик. Це не арешт і не визнання його вини, а лише додаткові можливості для правоохоронних органів провести досудове розслідування. До того ж Дейдей – це не впливова політична фігура, за яку до останнього має триматися фракція. Він, звісно, виконує свою роль, але не визначає політику фракції. Тому Народний фронт мало ризикував.

І якщо обирати між Дейдеєм і Поляковим, теж депутатом Народного фронту і фігурантом скандальної бурштинової справи, я думала, депутати сконцентруються лише на захисті Полякова. Він брав на поруки Миколу Мартиненка і товаришує з Павлом Пинзеником, першим заступником голови регламентного комітету. Депутати не дозволили затримати і арештувати Полякова.

Я вважала, що Дейдея все ж позбавлять недоторканності. Але за це проголосували лише 192 депутати. Рятували Дейдея не тільки колеги по фракції. Перше за все, йому допомогли депутати Радикальної партії Олега Ляшка. Вони не дали голосів, а фронтовики зі свого боку допомогли не зняти недоторканність з Андрія Лозового, близького соратника Ляшка. Тобто відбулася міжфракційна змова: ти – мені, я – тобі.

Дейдею допоміг і БПП. Виявилось, що під час голосування питання по ньому, 28 депутатів цієї фракцїі були відсутні, а 17-ть чомусь не голосували зовсім.

Що об’єднує Дейдея і Лозового? До обох є запитання щодо їхніх електронних декларацій. Лозовий зараз пояснює свої невідомо де і як зароблені мільйони і майно, тим, що отримав спадок від дідуся із Росії. Врятувавши їх, депутати Ради плюнули в обличчя суспільству і показали, що мільйони, будинки, квартири, машини – це особиста справа кожного депутата, в яку вони не хочуть лізти, навіть якщо походження статків важко пояснити. Думаю це тому, що багато депутатів перебувають у тій самій ситуації, що Дейдей і Лозовий.

Поляков, депутат Народного фронту і Борислав Розенблат, колишній депутат фракції БПП – це трохи інша історія. Відео за їхньої участі, яке підготувало НАБУ і Спеціалізована антикорупційна прокуратура, більш ніж переконливе. Агент Катерина, що працювала під прикриттям, за допомогою прихованої камери показала, як легко ці депутати готові вчиняти корупційні дії і брати за це гроші. Операція НАБУ вражаюча. Після перегляду відео, журналісти навіть передали квіти у антикорупційне бюро для агента Катерини.

У день голосування, зранку я запитала депутата Розенблата, чи не збирається він тікати. Він запевнив, що нікуди не поїде. І дійсно, навіщо йому кудись їхати? Депутати не дозволили арештувати і затримати нардепа, який через своїх охоронців отримав 280 тис. дол. хабарів. До речі, одразу після показу скандального відео, я запитала у Розенблата чи йому не соромно. «Не соромно», - впевнено відповів він. Не соромно і депутатам, які не дозволили його затримати і арештовувати. Він і далі може продовжувати ініціювати зміни до законопроектів, спілкуватися із суддями і прокурорами. Як там він казав у відео? «Катя, твои деньги сделали чудо». А от мені соромно за тих депутатів, які покривають колег, навіть за наявності більш ніж переконливих доказів корупції. Частина депутатів просто боїться, що наступними фігурантами розслідувань НАБУ і САП можуть бути вони.

І останнє на сьогодні. Високопоставлені корупціонери колись почнуть потрапляти за грати. Але для цього нам потрібен антикорупційний суд, а не якась палата.

Детальніше у відеоблозі Крістіни Бердинських