Десять років тому до мене і мого колеги підійшли двоє львівських бізнесменів середнього віку з проханням: "Придумайте що-небудь, щоб наші діти не покинули Львів, інакше ми ніколи не зможемо няньчити наших онуків". Ця зустріч поклала початок Унівській групі — об'єднанню гуманітаріїв і бізнесменів, які зайнялися виробленням стратегії розвитку Львова.

Кожен з нас любить хвалитися. Але коли я бачу, як динамічно розвивається сьогодні Львів, як фінансові та людські капітали поступово мігрують зі сходу України на захід (про це писав навіть The Economist), я хочу гордо сказати: "У цьому є заслуга і нашої Унівської групи".

Не можна недооцінювати сили ідей. У тому числі ідей національних.

Деякі з них були катастрофічними. Наприклад, така: "Німці — нація, чиї кордони збігаються з межами вживання німецької мови". Зараз таку ідею сповідує Кремль, сподіваюся, що наслідки будуть такими ж катастрофічними. У нашому випадку ця ідея "Україна для українців", яка своєю логікою нагадує мені гасло "Електрика для електриків, а вода — для водолазів". А є просто обман. Скажімо, наша еліта намагається переконати нас "жити по-новому", але при цьому робить вигляд, що її саму ця вимога не стосується.

Успішна ідея виростає з досвіду. Український досвід можна проілюструвати тривалістю життя. З 1900 до 2006 року в Україні вона зросла з 37 до 62 років для чоловіків і з 46 до 74 років для жінок. Тоді як в Західній Європі — з 43 до 76 років для чоловіків і з 46 до 83 років для жінок. Люди в Україні жили і живуть в середньому на 8-15 років менше, ніж в Європі, — а за часів голоду 1932-1933 років та війни ця різниця становила цілих 30-39 років!

Тривалість життя — один з кращих показників добробуту і розвитку країни. Тому моя ідея проста: тривалість життя в Україні повинна зрівнятися із західноєвропейською. Іншими словами — "жити гідно", де гідність означає тривалість і якість життя.

Ця мрія важлива всім — бідним або багатим, україно- чи російськомовним людям, зі сходу чи заходу. У цьому сенсі вона дійсно є національною ідеєю.

Така ідея — не "захмарна комуна" або "мрія про Грааль". Наші сусіди, поляки і прибалти, провівши реформи, повільно, але впевнено до неї наближаються. Вона не захищає їх від політичних або інших скандалів. У світі немає нічого досконалого. Важливо пам'ятати: той, хто починає з бажання побудувати ідеальне суспільство, закінчує концтаборами. З відповідною тривалістю життя.

Текст опублікований в журналі Новое Время за 6 жовтня 2017 року рамках теми номера "Національна ідея". Републікація повної версії тексту заборонена

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени