Прощена неділя НБУ
А ви говорите, реформи не йдуть. Ще й як йдуть! Минулого тижня своєю постановою НБУ дозволив тим щасливцям, у кого вже є рахунки за кордоном, користуватися ними без будь-яких ліцензій. Зарплата, дивіденди, пенсія та спадщина, отримані за кордоном, тепер можуть зберігатися не в Ощадбанку або оновленому Приватбанку, а де-небудь в UBS, Сredit Suisse або Citi. Більше того, більше не потрібно питати найвищого дозволу інвестувати, реінвестувати або навіть, аж страшно сказати, спекулювати власними грошима на західних біржах.
Звичайно, валютні вольності стосуються лише невеликого прошарку співвітчизників - тих, хто зумів свого часу «випхати» гроші за кордон. Ну і лічених улюбленців долі, хто дійсно зумів заробити за кордоном такі суми, які варто зберігати в банку. Таких небагато і de facto вони усі і так користувалися своїми рахунками за кордоном, не питаючи на те дозволу у банківських чиновників. І тим не менш, як церква відпускає гріхи своїй пастві, так і НБУ, зрештою, видав індульгенцію своїй. І зауважте, на відміну від церкви, зробив це абсолютно безкоштовно, не вимагаючи ні причастя, ні сповіді, ні каяття.
Знайдуться, звичайно, «злі язики», які не оцінять належним чином широту жесту і звинуватять центральний банк в тому, що це просто подарунок «своїм» і самим собі, який легалізував вкрадені та виведені за кордон гроші українського народу. Хто, мовляв, тепер розбереться, зароблені вони чесно чи ні, та чи сплачені податки. Та й яке це має значення, якщо термін позовної давності по податкових справах вже давно закінчився.
Як же можна таке говорити і так приземлено думати? Де ж ваша совість, люди? Такі промови - це просто форменна «#зрада» і недалекоглядність заздрісних бідняків, які не зуміли домогтися в житті успіху. Замість того, щоб разом з ними поринати у очорнюванн і лихослів'я, постарайтеся побачити в діях регулятора-реформатора щось хороше.
Звісно, доведеться частково погодитися з хулителями реформаторських починів, що з точки зору практичних результатів, абсолютно нічого не змінилося. Результат такий же, як якби наш Кабмін дозволив американцям жувати жуйку і пити кока-колу.
І все ж, не забувайте про цивілізаційний ефект. З цієї точки зору лібералізація валютного законодавства цілком може стати в один ряд з такими подіями, як скасування одіозних статей кримінального кодексу, які передбачали серйозні терміни тюремного ув'язнення і навіть смертну кару за «Мужолозтво» і «Порушення правил про валютні операції».
Так що, прогрес є, що б там не говорили записні песимісти. Точно такий же, як і в інших сферах нашого життя. А кажуть, що нічого не змінюється. Змінюється, просто не дуже швидко і зовсім не так, як хотілося б.
Але вибору, схоже, немає. Доведеться залишатися оптимістами і вірити, що нинішні вольності від НБУ - це про лише перший крок на шляху справжньої валютної лібералізації, яка торкнеться всієї країни, а не тільки обраних щасливчиків, які вже мають рахунки за кордоном. Давайте сподіватися, що десь в променистому відреформованому майбутньому на нас чекає скасування обов'язкового продажу валютної виручки, дозвіл тримати свої гроші не під матрацом, а в надійних банках, можливість інвестувати їх в сучасні компанії і складати інвестиційні портфелі, в надії забезпечити гідну пенсію, і багато інших прекрасних можливостей, які відкривають перед законослухняними громадянами сучасні фінансові ринки.
