Поразка Росії і кінець вісників дефолту
Поточний тиждень надовго запам'ятається спекулянтам: і тим, хто збанкрутував на падінні фондових ринків, і тим, хто потім замислився над самогубством під час їх скаженого відскоку.
Звичайно ж, почнемо з «кривавого» чорного понеділка, який запалив червоний колір на терміналах усього світу. Як це завжди трапляється останнім часом, все почалося в Китаї, а продовжилося на сировинних ринках і фондових біржах Європи і США. Здавалося, настав кінець світу. Останніми роками світові ринки коригуються різко, не розтягуючи це на кілька тижнів або місяців. Коли Китай падав на 8%, це загалом було вже звично. Але падіння бірж США на 5% викликають у трейдерів у всьому світі жах. Це спричинює різкі рухи навіть у флегматичній парі євро/долар. Щоправда, наскільки швидко вони падають, настільки ж швидко і відростають.
Це не стосується Китаю, який, здається, втомився бути локомотивом світової економіки і, задихаючись в диму, вже не може знайти в собі сили бігти так само, як і раніше. Ефект зростання, що наздоганяє, вичерпано. Та й у світі непомітно для українців та китайців стався технологічний прорив, в черговий раз перевівши систему на сходинку вище. Так само, як раніше Лондон не задихнувся під метровим шаром кінського гною, так і сьогодні, схоже, світ вже не доживе до того моменту, коли закінчиться нафта. Або в момент, коли станеться ця подія, нікого це вже не цікавитиме.
Важко уявити собі міністра, який прийде до Путіна і скаже, що тільки-но він списав Україні 20% боргуЦе значить, що тепер м'яч знову переходить на поле «золотого мільярда» і того типу економіки, коли вартість сировини не є ключовим показником, адже є умовна Тесла. Так само і дешева робоча сила не є вирішальною, адже на заводах працюють роботи. Тому Штати відіграють втрачене так само швидко, демонструючи найбільше одноденне зростання за останні чотири роки на тлі «покращення» даних зі зростання ВВП. Тим більше, що проблеми Китаю не дозволяють підвищувати ставки вже у вересні. Значить, ще деякий час гроші будуть дуже дешевими, що не може не радувати. В результаті ранок п'ятниці Штати відкриють на позначці в 1987 пунктів.
Якщо у світі був «чорний» понеділок, то в Україні ми побачили рибний четвер. Допомогло і те, що в Україні вже кілька років один суцільний чорний понеділок, до того ж п'ять разів на тиждень. Якщо на острові невезіння дикуни народжувалися у понеділок, то в українській економіці в ньому живуть. Як то кажуть, цунамі над водою зовсім не хвилює галеру, що мирно спочиває на дні. Так і вибухи на фондових ринках світу віддаються лише легкими брижами на Дніпрі, тим більше в той день, коли всі святкують День Незалежності.
Однак в четвер ми стали свідками найбільшого ралі в історії українських суверенних єврооблігацій. Передчуття не підвело, і уряд таки досяг домовленості з комітетом кредиторів. Умови були оголошені в четвер. І якщо про списання 20% боргу ринок вже знав (на щастя, знайшлися добрі люди, які розповіли західним журналістам такі інтимні подробиці), то купонна ставка, нова структура облігацій і додаткові варіанти стали відкриттям. Дуже приємним відкриттям, що дозволило суверенним паперам додати 15 пунктів за один день. Минулого разу схожий, але все ж менший ріст було зафіксовано холодного грудневого дня, коли Янукович продав Україну Путіну за $15 млрд.
Вперше в історії фонд Franklin Templeton погодився на списання частини боргу. Звичайно, у нього є бонус у вигляді GDA Warrants, які можуть компенсувати більшу частину втрат, особливо якщо Україна буде в найближчі 25 років рости китайськими темпами. Втім, якщо це станеться, то нам вже не буде шкода. Угода – це компроміс, а, отже, не можна говорити про повну перемогу або поразку. Втім, це допоможе Україні повернутися на ринок, де її будуть чекати більш доброзичливо, ніж у випадку тотального дефолту.
І тепер на нас чекають веселощі з російськими бондами. Вони, формально, включені в пакет домовленостей. Хоча зрозуміло, що важко уявити собі міністра, який прийде до Путіна і скаже, що тільки-но він списав Україні 20% боргу, але зате тепер у них у фонді національного добробуту є ціла торба варантів, які будуть коштувати дуже дорого, якщо Україна проведе реформи і стане успішною. Ось це хедж так хедж. Тим не менш, угоду благословив МВФ, а в самих умовах нового бонда буде чітко прописано, що кращі умови дати не можна. А значить і не можна погасити росіянам борг. Таким чином, МВФ, фактично, мовчки дав зрозуміти, що не буде визнавати цей борг «офіційним». Звичайно, росіяни не будуть щасливі списати 20% боргу, але, натомість, українська сторона із задоволенням спише всі 100%, якщо не отримає добро від Москви на реструктуризацію.
На радощах від укладення угоди Національний банк навіть знизив облікову ставку з 30% до 27%. Дрібниця, а приємно. А найбільше тішить тренд і той факт, що зниження ставки стартувало. До цього, на початку тижня, регулятор успішно втримав гривню в межах коридору, не дозволивши їй розхитатися на тлі «чорних» понеділків на світових торгових майданчиках.
Тепер, після завершення переговорної частині реструктуризації, нарешті вгамуються глашатаї дефолту і вісники Апокаліпсису, адже розгойдувати валютний ринок і сіяти паніку буде важче. В середньостроковій перспективі угода істотно послабить тиск на платіжний баланс.
Ринок українських акцій дуже мляво відреагував на світові фондові обвали. І якщо в Польщі ряд українських паперів ще падав з запалом і піснями (там є ще кому бігти з ринків і зменшувати частку в ризику), то всередині країни всі давно втекли. Звичайно, прийшовши на роботу у вівторок, українські спекулянти не знайшли інших ідей і вирішили трохи спродатися, на тлі все ще червоних терміналів в світі. Але масштаби падіння були вже не ті.
На українському ринку акцій більше за інших знають, що таке жити у вічному «чорному» понеділку. Так що п'ятницю індекс УБ відкриває на позначці 972 пункту, що дуже низько, але не сильно глибше, ніж тижнем раніше. До ралі на ринку акцій ще далеко. Після єврооблігацій черга зазвичай настає для ринку ОВДП. Так що будемо дивитися, що там придумають Мінфін і НБУ. І чекати на гостей, які вирішили, що прийшла пора купувати щось і в Україні.
