Проблеми для кого? Не для Путіна

Останні кадрові перестановки в Росії не вплинуть на внутрішню і зовнішню політику Путіна, незважаючи на всі його останні заяви. Адже путінський курс задається Путіним, а ті, кого призначають в уряд, виконують технічні, управлінські функції. Нові люди діють в рамках визначених президентом повноважень.

Всі зміни косметичні. Ось, наприклад, роблять першим віце-прем'єром екс-міністра фінансів Антона Сілуанова, а після цього Путін одразу заявляє про свої плани ізолюватися від доларової зони і ввести якісь додаткові обмеження. І це прямо суперечить принципам Сілуанова. Такий собі крок в бік старту економічної ізоляції. Відповідно, у Сілуанова дуже вузький коридор можливостей, і рамки останніх задаються путінською системою цінностей.

А в Міністерстві закордонних справ нікого не змінюють. Адже МЗС – це так само, як і силовики, – сфера відповідальності Володимира Путіна.

Та й я не дуже розумію, навіщо там щось міняти. Адже зміни в МЗС – це завжди демонстративний акт. Це означає, що змінюється зовнішня політика. А у Путіна, наскільки я розумію, ніяких нових ідей немає. Тим більше, що МЗС – це не головна точка, де генерується та сама зовнішня політика. Все відбувається в адміністрації президента, головним чином завдяки раднику Путіна, Юрію Ушакову.

Всі зміни косметичні

Так само малоймовірно, що внутрішні проблеми якимось чином змусять Путіна піти на пом'якшення зовнішнього курсу. Адже це проблеми для кого? Не для Путіна: у країни є нафта, газ, діаманти, ліс та інше. Таким чином Росія цілком може існувати за рахунок сировинного експорту. Їй вистачить грошей для того, щоб платити силовикам, бюрократам та іншим. А куди діватися населенню, якщо воно під контролем останніх і медіа?

На еліти коштів вистачить. Ну а населення трошки потерпить – їм не звикати.

Іран, Північна Корея і Куба ж існують – ось і Росія продовжить в такому ж вигляді існувати.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени