Підтримка експорту по-українськи

У другому сезоні вони активно пропонують запускати Експортно-кредитне агентство. У поточному вигляді, в якому ця нова інституція написана, вона принесе Україні стільки ж користі, скільки спроби вбити систему ProZorro на тендерах. І не дивно, що люди, які просувають і ті і ті новації одні й ті ж.

Чи потрібно Україні збільшувати експорт? Безумовно. Чи є проблемою для України торговий дефіцит, тобто ситуація, коли імпорт стабільно перевищує експорт? Безумовно. Це тисне на гривню і зумовлює перманентну девальвацію національної валюти. Який метод боротьби з такою ситуацією у здорової людини? Ви проводите реформи (приватизація, боротьба з корупцією, ринок землі), що призводить до значного притоку інвестицій в країну. В результаті створюється більше робочих місць, більше виробляється продукції. Частина з неї йде на експорт і збільшує цю складову, інша — заміщає імпорт. В результаті проблема вирішується. Але треба всього лише провести реформи, які вже здійснили всі наші сусіди на захід від Ужгорода і куди так активно вирушають зараз українці в пошуках тих самих високооплачуваних робочих місць.

І ці ж люди будуть потім розповідати про те, що влада затягує петлю на шиї майбутніх поколінь

Але це якось не по-українськи, чи не так? Ми вибираємо метод курця. Давайте просто створимо ще одну бюрократичну структуру, яка буде підтримувати експортерів. І дамо їй грошей. Але гроші їй — це ще півбіди. Якби мова йшла тільки про бюджет цієї організації, якій творці вже відміряли 200 млн. грн. Ми б тоді ще дешево відбулися. Але ці ж люди будуть ще й працювати. Як вони можуть допомогти українському бізнесу? Добрим словом? Це складно. Будь-яке створене в Україні агентство не матиме довіри за кордоном, а значить, і ого слова, добрі й не дуже, мало кого залишать байдужими.

Залишається другий варіант. Грошима. Оскільки співвідношення ціни і якості в організації немає, вона буде оперувати державними. Тобто грошима нашими з вами, платників податків. Простіше кажучи, буде роздавати державні гарантії. Кому роздавати — визначить сама. Далі ми вже проходили. В результаті обрані отримають гроші, а борг української держави виросте. І ці ж люди будуть потім розповідати про те, що влада затягує петлю на шиї майбутніх поколінь. Вважати, скільки грошей повинен кожен маленький українець. І далі за текстом.

Ми це вже не раз проходили. Тільки на рекапіталізацію державних банків, які теж були покликані пожвавити економіку і прокредитувати бізнес (наприклад, бізнес Клюєва або будівництво Гуллівера особами, близькими до тіла) держава Україна витратила за останні 10 років близько $10 млрд. 10 млрд доларів, Карл! Ви можете собі уявити, скільки за ці гроші можна було побудувати лікарень, дитячих садків, шкіл. Президент втомився б їх урочисто відкривати. Але ці гроші пішли в пісок, збагативши обраних. І це ж тільки державні банки, найпрозоріша частина механізму.

А скільки всього іншого ми ще можемо згадати? Український банк реконструкції та розвитку так і не почав працювати, незважаючи на влиті 120 млн грн в капітал. Їх проїли. Добре хоч китайцям вдалося втюхати цей банк, щоб частково відбити збитки. Земельний банк так і не почав працювати і був ліквідований. Родовід банк — краще промовчати. Держагентство з інвестицій та управління національними проектами «Каськіва» готувалося до Олімпіади в Карпатах, будувало LNG термінал, запрошувало лижників, будувало повітряний експрес в Бориспіль. Загальний збиток у 2 млрд грн. Аграрний фонд втратив 2 млрд грн в Брокбізнесбанку і 300 млн грн в Радикал банку, не кажучи вже про скандали з нестачами продовольства (зерно і цукор) на млрд. грн та історично збитковою ДІУ, державна іпотечна установа — втратила купу грошей на депозитах в банках-банкротах (починаючи з Дельти, яка за рахунок їхніх грошей купувала інші банки іноземців-утікачів), а також купувала сміттєві облігації, викуповувала недобудови-довгобуди у девелоперів за захмарними цінами. У 2012 році в Україні почав роботу Фонд підтримки малого інноваційного бізнесу. Де він? Укрекоресурси — збирали гроші з усього імпорту в тарі, щоб зібрати гроші на утилізацію. Хоча ніякої утилізації ніхто не бачив. І цей список можна продовжувати і продовжувати. Нам потрібно додати в нього ще одну організацію?

І на останок. Якими грошима буде оперувати експортне агентство? Грошима українських платників податків. Заберуть у одних, щоб видати іншим. Геніально, сер.

Ніякої підтримки економіці це в результаті не дасть. Тому що буде перерозподіляти вже і так наявні гроші. Причому забирати у приватного сектора, який традиційно ефективний у використанні коштів, і пропускати їх через руки чиновників. Результат, здається, очевидний. Є ще варіант не забирати у платників податків — а просто надрукувати. Емісія. Прихильники такого підходу, чомусь дивляться на ФРС США, яке нескінченно заливає економіку грошима і думає, що у нас теж так вийде.

Забуваючи, при цьому, що ФРС заливає економіку доларами, а ось друкувати їх українська влада ще не навчилася. І що відбувається з національною валютою, коли НБУ викидає величезну масу незабезпеченої гривні в економіку, думаю, ми всі вже добре знаємо. До речі, в результаті девальвації, на короткий період, імпорт значно скорочується, а експортери отримують перевагу. Начебто результат досягнутий? Може, так ми хочемо і далі підтримувати експорт, але боїмося сказати про це вголос?

Ключовий висновок з усіх цих слів — економіку підтримувати треба, але необхідно робити це розумно. Прості рішення ніколи не працюють. І якщо ми хочемо створити робочі місця, збільшити експорт, то завдання держави, як регулятора, створити умови, за яких в Україну масово потягнутися інвестори. А не наступати на одні й ті ж граблі ось уже 25 років поспіль.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени