Кати з 30-х. Про що пропонує забути Путін
Російські спецслужби почали старанно піклуватися про честь мундира, вірніше, про чистоту гімнастерки працівників НКВС
Виконуючий обов’язки районного прокурора в Твері виступив з доленосною ініціативою — запропонував демонтувати меморіальні дошки, встановлені 30 років тому на будівлі місцевого медінституту.
У 30-х роках минулого століття в будинку розташовувалось обласне управління НКВС зі своєю внутрішньою в’язницею. Там, згідно з показаннями колишнього начальника цього управління, які він дав у 1991-му слідчим Головної військової прокуратури, розстрілювали людей, як радянських громадян, так і полонених поляків. Але тепер прокурорські з’ясували: виявляється, ці зізнання не підтверджуються даними, які тоді ж, на початку 1990-х, були представлені Федеральною службою контррозвідки, попередницею ФСБ. А оскільки архіви ФСБ досі засекречені, то, за прокурорською логікою, немає жодних даних про те, що масові вбивства відбувалися саме в цій будівлі. Значить, репресії не доведені і меморіальні дошки слід зняти. До того ж до них покладають квіти делегації з Польщі, яка є, як відомо, недружньою державою. І, як вказується в поданні прокуратури, ці візити «створюють додаткову загрозу безпеці студентів і педагогічних працівників». Ні більше ні менше.
І це не поодинокий випадок. Правоохоронні органи в компанії з «громадськими працівниками», що знаходяться у діючому резерві, незграбно, але старанно спростовують факти масових вбивств, скоєних співробітниками радянських спецслужб у 30-х — 50-х роках, і намагаються ініціювати переслідування тих, хто про ці злочини говорить. Так, створене міністром культури РФ Мединським Військово-історичне товариство регулярно проводить розкопки в лісовому масиві Сандармох в Карелії.
Масові поховання там в кінці 1990-х виявив керівник карельського «Меморіалу» Юрій Дмитрієв (у 2016-му його облудно звинуватили у створенні дитячої порнографії; історика виправдали, але одразу взяли повторно, тепер вже за настільки ж надуманим звинуваченням у розбещенні неповнолітніх). Численними документами підтверджується: саме в Сандармоху чекісти розстрілювали в’язнів із Соловків. Експедиції ж «військових істориків» поставили собі за мету довести: знайдені останки належать не репресованим, а червоноармійцям, яких могли розстріляти фінські солдати під час війни.
Міністерство природних ресурсів Пермського краю виписало попередження і штрафи крайовому відділенню товариства «Меморіал» і його керівнику за те, що меморіальці облаштували пам’ятник репресованим литовцям і полякам в покинутому селищі Галяшор, а також привели до ладу місцевий цвинтар. Здійснили, мовляв, незаконну порубку дерев.
Показово, що ініціатори цих абсурдних справ (так само, як і слідчі за «московською справою») зовсім не заморочуються тим, щоб навести хоч би скільки-небудь правдоподібне підтвердження своїх версій. Очевидно, що команда позбутися будь-яких нагадувань про сталінські репресії пішла згори. А в цьому випадку, як відмінно відомо силовикам, за старанність, навіть якщо вона нерозумна, не карають.
Сигнал був даний два роки тому, в грудні 2017-го. Тоді Володимир Путін зі сподвижниками святкував 100-річчя спецслужби, з якої вони всі вийшли. В офіційній «Российской газете» було опубліковано інтерв'ю нинішнього директора ФСБ Олександра Бортнікова, в якому він дав таке пояснення масових репресій: «Загроза війни, що насувалася, вимагала від радянської держави концентрації всіх ресурсів і граничного напруження сил, якнайшвидшого проведення індустріалізації та колективізації». У тому ж тексті Бортников стверджував, що «архівні матеріали свідчать про наявність об'єктивної сторони в значній частині кримінальних справ, в тому числі що лягли в основу відомих відкритих процесів». Ну а тепер, спираючись на архівні матеріали, а точніше, на відмову їх надати, прокурорські працівники в Твері вимагають демонтувати дошки в пам’ять репресованих.
Тут дуже цікаво, чому нинішні російські спецслужби і правоохоронні органи так старанно піклуються про честь мундира, вірніше, про чистоту гімнастерки працівників НКВС. Здавалося б, єдиний розумний підхід у справі виховання нових поколінь феесбешників — повне і абсолютне заперечення будь-якого зв’язку сьогоднішньої спецслужби з катами з 1937-го. Але ж ні, цей зв’язок старанно підкреслюють. «Як би не змінювалися епохи, абсолютна більшість людей, які обирають цю важку професію, завжди були справжніми державниками і патріотами, які гідно і чесно виконували свій обов’язок, на перше місце ставили службу батьківщині та своєму народові», — говорив Володимир Путін на святкуванні 100 річного ювілею спецслужби.
Не випадково російське суспільство, а за ним і російське начальство звернулися нині до історії. З одного боку, те, що сотні людей регулярно приходять до Соловецького каменю на Луб’янці, щоб згадати жертв сталінських репресій, доводить: думаючі люди розуміють, до чого веде нинішній авторитарний тренд у розвитку (точніше, в деградації) країни. З іншого — наростаюче бажання влади виправдовувати минуле і сьогоднішнє беззаконня історичною необхідністю. Вчора розстрілювали в умовах неминучого наближення війни, розстрілювали, щоб забезпечувати мобілізацію. Сьогодні садять «незгодних», щоб протистояти ворожому західному втручанню.
В цьому випадку логічно підкреслювати зв’язок нинішньої охоронки з її попередниками. Якщо так, то цілком логічно кинути всі сили на те, щоб применшити розміри звірств у 30-х. А ще краще змусити суспільство забути про них, відбілити, наскільки можливо, гімнастерку НКВС, залиту кров’ю розстріляних…
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ
