П’ять головних проблем закону про адмінвідповідальність

Поспілкувавшись з практикуючими патрульними і експертами, можемо виділити 5 основних проблем:

1. Поліція, як орган, який склав адміністративний протокол:

- не є стороною у справі;

- не може подавати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції;

- не може подавати додаткові докази.

Базові речі, які дозволять поліції відчути себе рівноправними у суді. А суди сумнівно скасовують дуже багато постанов.

2. Короткі строки накладення адміністративного стягнення (2 або 3 місяці) дозволяють уникати адміністративної відповідальності, особливо з огляду на навантаження суддів. Є і інші чимало можливостей для “затягування” строку розгляду справи:

- можливість змінювати підсудність на будь-якій стадії розгляду справи;

- можливість заявляти безпідставні клопотання про відкладення розгляду;

- можливість повертати на дооформлення адміністративні матеріали з суду в поліцію, попри відсутність норми в КУпАП, яка б передбачала таку процедуру.

3. Кодекс дозволяє “законно” звільняти від адміністративної відповідальності “за малозначністю” та з “передачею на поруки”

Навіть у випадку вчинення найбільш “важких” порушень, до прикладу повторне протягом року керування в стані сп’яніння (ч.3 ст. 130 КУпАП передбачає санкцію у розмірі 40 800 грн. із позбавленням спеціального права на строк 10 років) при розгляді справи, порушника можна звільнити від відповідальності на підставі:

- малозначності – за відсутності шкідливих наслідків, що є дуже оціночним;

- передбачення органу про те, що порушник може виправитись піддавшись “заходам громадського впливу”

Такі абсурдні рішення судів неважко знайти в Реєстрі, і це видається дуже неправильним.

4. “Де докази?” – питання на якому часто спекулюють і порушники, і суди:

- стаття 251 КУпАП лише передбачає перелік документів та інших джерел, які можуть бути доказами у справі;

- жодна стаття не вказує, що якщо орган уповноважений припиняти і фіксувати адміністративне правопорушення, то для того щоб справа була розглянута необхідно ще збирати будь-які докази;

- до 07.11.2015р. у кожній адміністратиній справі був наявний протокол про адміністративне правопорушення, як формальний доказ

- з 07.11.2015р. КУпАП передбачив, що у справах про адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху протокол про адміністративне правопорушення не складається і постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься НА місці порушення.

У підсумку виникає ситуація невизначеності щодо необхідності існування доказів вчиненого правопорушення, яку слід вирішити.

5. Неможливість притягнути до відповідальності за деякі порушення у сфері громадської безпеки у зв’язку із наступним:

- кодекс передбачає, що строк розгляду деяких справ становить одну добу;

- більшість справ, розгляд яких має відбуватись протягом доби, згідно мають розглядатись лише в присутності особи;

- вказані вище вимоги зумовлюють необхідність розгляду справи в суді негайно після вчинення порушення, однак в жодному суді немає чергових суддів, які б розглядали адміністративні справи в неробочий час, а також у вихідні та святкові дні;

Крім цього, строк адміністративного затримання, в тому числі для розгляду справи в суді становить лише 3 години, а інститут приводу – неефективний.

Окрім вказаних, є й інші проблеми, як то неспівмірність санкцій та завданої порушенням шкоди, потреба криміналізації деяких діянь, як то керування в стані сп’яніння, неможливість скласти протокол про адміністративне правопорушення за відсутності особи, відсутність дієвих механізмів припинення таких порушень, як насильство в сім’ї, неврегульованість питання подальших дій після тригодинного затримання і неможливість встановлення особи протягом цього строку та багато інших.

Очевидно, що Кодекс потребує повного оновлення, однак усунення хоча б п’яти зазначених вище проблем значно покращать практику правозастування (enforcement), що зробить роботу патрульних ефективнішою.