Микола Сунгуровський

Директор військових програм Центру Разумкова

Важко дати однозначну оцінку новому загостренню в Донбасі, оскільки наш противник ніколи не діє однозначно.

Такі заходи – я кажу не тільки про інтенсифікацію бойових дій, але й накопичення сил і коштів для розширення своєї агресії (під силами і засобами я маю на увазі регулярні збройні сили РФ і не тільки їх, там і Національна гвардія почала підтягуватися) – проводяться з виглядом на послідовність досягнення різних цілей.

Якщо Путіну вдасться натиснути як на Захід, так і на Україну з точки зору виконання його вимог, то цим він і задовольниться – без розв'язання масштабної агресії. Якщо ж він зазнає невдачі, то ймовірність ескалації виключати не можна. Причому за участю не тільки сухопутних військ, але й авіації. Це найстрашніший сценарій, тому що він тягне за собою масові жертви, яких хотілося б уникнути.

Про можливість таких сценаріїв говорили ще з середини минулого року - причому говорили саме для того, щоб вони не відбулися. Підготовка Збройних сил України, зусилля міжнародних партнерів щодо тиску на агресора – все це є фактором стримування. Якщо ти володієш інформацією – значить, ти озброєний.

Те, що Путін зважиться на таку відкриту агресію, досить ймовірно. Досі Росія наполегливо заявляла, що в бойових діях не бере участь, але від своїх цілей Путін не відмовився. А його цілі полягають в тому (якщо брати до уваги тільки Україну, а не широкий спектр цілей), щоб не дати Україні піти з орбіти впливу Росії. Цієї мети він поки що не добився, але й не облишив її.

Якщо йому не вдасться через політичний та економічний тиск змусити Україну і Захід піти на його умови, останнім важелем у його арсеналі залишиться військовий спосіб розв'язання проблеми. Раніше він його не використав, оскільки Росія заявляла про свою неучасть у конфлікті і, відповідно, заперечувала проти накладення на неї санкцій, вимагаючи їх пом'якшення або скасування.

Бачачи, що ніхто на це не погоджується, Путін може піти ва-банк, але не шляхом розв'язування тривалої масштабної агресії, а стрімкого захоплення територій по адміністративних кордонах Луганської та Донецької областей (протягом тижня) та виведенням звідти своїх військ, після чого він скаже, що цих військ там і не було.

Приводом для таких дій можуть послужити провокації, аналогічні кримським. Путін показав, що може це зробити, а наступна провокація, напевно, буде більш підготовленою, більш масштабної і більш загрозливою.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.