Новий шлях

19 травня 2018, 02:03
474
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Як перестати мучитися і почати будувати успішну Україну

Пару років тому на запрошення Центру Бендукідзе в Києві побувала колишній міністр фінансів Нової Зеландії Рут Річардсон. Зірку на алеї реформаторської слави їй забезпечив закон про фіскальну відповідальність, що чітко визначив сенс бюджетної політики новозеландської держави. З 1994 року в Новій Зеландії змінилося безліч урядів, а суть політики залишається незмінною: низькі (близько 30% ВВП) держвидатки, низький (близько 16% ВВП) чистий державний борг, гармонія інтересів між нинішнім і майбутніми поколіннями. Що може бути кращою нагородою для реформатора, ніж реформа, яка перетворилася на звичку?

Дивлячись на наші порядки, Рут пару днів не могла прийти до тями. А коли прийшла – сказала: "Вам потрібні не реформи, вам потрібна Реформація (дослівно – disruption)!"

До президентських виборів менше року. Офіційна кампанія стартує через якісь сім з половиною місяців. Україна підходить до цього історичного горизонту з безповоротно підірваною довірою до політичного класу, уповільненою війною на сході, масовою трудовою міграцією та низькими темпами економічного зростання.

Наша головна проблема – дефіцит нових ідей

Все це сумно, але найбільше мене турбує не «піт, кров і сльози» – врешті решт, труднощі підстьобують, а успіх розслабляє. Наша головна проблема – дефіцит нових ідей. 20 років ми тупцюємо на одному місці, повторюючи одні й ті ж мантри: приватизація, земельний ринок, низькі податки, інвестиції, а віз там же, де і був. Україна розвивається повільніше всіх сусідніх країн, залишаючись найбільш корумпованою і економічно невільною країною Європи. Якщо не намацати новий шлях, якщо не зібрати навколо нього коаліцію з більшості громадян, на нас не чекає нічого хорошого (катастрофічні сценарії залишаю домислити читачеві).

Ця колонка – перша в серії текстів про радикальну трансформацію різних сторін українського життя. Якщо хочете – про українську реформацію. Da stehe ich und kann nicht anders. За чотири роки «включеного спостереження» у мене накопичилися деякі міркування про те, як треба і як не треба робити реформацію. Я вірю в силу ідей, тому поспішаю закінчити цей цикл до того, як президентська кампанія стартує по-справжньому: щоб озброїти читачів і – чим чорт не жартує – кандидатів в президенти для боротьби за майбутнє української держави.

Перш ніж піти далі, я хочу зробити два методологічних відступи. Я виходжу з того, що українці – нітрохи не більше «зіпсований» народ, ніж будь-які інші, а всі наші труднощі обумовлені неправильним дизайном ключових політичних інститутів.

Спочатку – про людей. Не так давно Віталій Проценко з VoxUkraine зробив дуже цінне спостереження. Виявляється, в 1992 році підтримка ринкових реформ в Україні була набагато вище, ніж зараз. Ринок землі, мала і середня приватизація, приватизація великих підприємств користувалися підтримкою більшості (як у випадку з ринком землі) або значної меншості (велика приватизація). Цінність цього спостереження полягає в тому, що ми більше не можемо пояснювати труднощі наших реформаторів «совковим менталітетом». Проблема – в самій архітектурі реформ, які не працюють в інтересах більшості. Замість того щоб створювати нову норму, наші реформи постійно створюють нові родовища для видобутку ренти. Недовіра українців до «реформ» в інтересах вузьких груп абсолютно раціональна і має вселяти тільки повагу до нашого народу.

Ніякі економічні реформи не будуть прийняті суспільством, якщо вони не працюють в інтересах більшості. Я б сказав навіть жорсткіше – «переважної більшості». Це перший урок, який необхідно винести з 27 років української незалежності.

Другий урок – ніякі економічні реформи не працюють, якщо не існує реальної політики. Користуючись бізнес-жаргоном, нам потрібно радикально переглянути «корпоративне управління» політичним процесом, інакше політика так і буде працювати в інтересах вузької меншості.

Як влаштований процес реформування в Україні? Уряд (або ширше – влада) робить «технократичні» реформи, будучи з усіх боків обкладеними групами інтересів (сором'язливо промовчимо про те, що деякі керівники держави в нашій країні, м'яко кажучи, корумповані)... Ми не політики, твердять міністри, ми технократи. І поводяться відповідно: в просторі політичної боротьби не видно практично жодного міністра – «ми ж не політики». Загалом, я не я, «парламент проти», а що ви хочете, у нас народ такий.

В умовах, коли влада займається підтриманням балансу інтересів і зароблянням грошей, роль політичних двигунів бере на себе громадянське суспільство – в особі експертних центрів і просто активістів. Голосуємо за 8801! Все підтримуємо 35 економічних законопроектів уряду. Окей, парламент проголосував 8801, президент підписав, жити краще не стало. Хто винен? Запитати нема кого, коаліція громадських організацій вже лобіює нову реформу,

Стосунки українського уряду та громадянського суспільства я б прирівняв до старої радянської вертикалі: «Партія – Комсомол». Слава Богу, ми живемо в плюралістичному суспільстві, але свою функцію – відсікати все незвичне, обмежувати конкуренцію і гасити будь-які серйозні виклики Системі – зв'язка між «Владою» і «Правильним громадянським суспільством» виконує на відмінно.

Домогтися відповіді на одвічне радянське питання «чому ми так погано живемо» немає ні в кого. Всі зайняті реформами, і так до чергових виборів, які – справедливо – очікуються багатьма як катастрофа: владою – через невідворотність покарання, громадянським суспільством – через передчуття, що на цей раз до влади прийдуть ще гірші упирі.

Щоб змінити систему, потрібно змінити правила виходу нових обличь на політичну сцену. Наступна колонка – про радикальнї трансформації інституту президентських виборів. Йтиметься про пошук загальнодемократичного кандидата за допомогою праймеріз, або – за вдалим визначенням Олеся Донія – «передвиборов».

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Подкасти Радіо НВ

Пропустили улюблену передачу? Не дослухали інтерв'ю? Хочете переслухати радіошоу з архіву?

Підпишіться на подкасти Радіо НВ на Soundcloud.
Слухайте, переслуховуйте, діліться!

Слухати подкасти

Стань автором

Якщо Ви хочете вести свій блог на сайті Новое Время, напишіть, будь ласка, листа на адресу:

nv-opinion@nv.ua

Вибір редакції

Геополітика

Сьогодні, 14:26

thumb img
Політичне харакірі та вибори. Що заважає Україні повернути окупований Росією Крим
Події

Сьогодні, 17:26

thumb img
Перевірка на доброчесність. У чому підозрюють сімох кандидатів на посади в Антикорупційному суді
Події

Сьогодні, 08:56

thumb img
Голоси українського Криму. Російська окупація півострова день за днем, розказана очевидцями