Слово «імпічмент» вже давно літає в американському повітрі, але поки що далі преси і якихось обговорень справа не зайшла. Ситуація зі звільненням директора ФБР Джеймса Комі та можлива спроба тиску на екс-чиновника – як раз привід для імпічменту. Це класичний випадок перешкоджання правосуддю. Obstruction of justice.

Однак, крім юридичних аспектів, є ще й політичні аспекти. Поки Трамп не перейшов умовну червону лінію, місцевому істеблішменту (особливо республіканцям) не має сенсу починати процедуру імпічменту. Хоча президент США ніби підштовхує їх до цього своїми регулярними безглуздими і незрозумілими вчинками.

Навіщо було зустрічатися за закритими дверима з військовим злочинцем Лавровим і шефом російської розвідки в США Кисляком? Всі ці непередбачувані вчинки президента Сполучених Штатів поки сходять йому з рук, а в американського істеблішменту немає консолідованої думки.

Так що поки майбутнє Трампа знаходиться в руках самого Трампа. Але ось мої спостереження за цією людиною показують, що у нього немає ніякого самоконтролю. Це раз. У питаннях зовнішньої політики – це абсолютно неосвічена і некомпетентна людина. Це два. Розділяє (на жаль, не він один) концепцію Америки про те, що Путін може й не найкращий друг Сполучених Штатів, але він «корисний для нас союзник у боротьбі з ісламським тероризмом». Це три.

І весь комплекс цих причин, як мені здається, буде примушувати американського президента робити щоразу нові дурниці, і тим самим погіршувати своє становище.

До речі, те що Трамп робить зараз на Близькому Сході, вчора в Саудівській Аравії, а сьогодні в Ізраїлі, відповідає загальній концепції істеблішменту про створення союзу Саудівської Аравії, Сполучених Штатів та Ізраїлю проти Ірану. Трамп впорався з цим досить дисципліновано і успішно. Ці два дні пройшли під гаслами антиіранського союзу.

До речі, протиріччя в трампівській риториці тим більше оголюються в цій ситуації. Учора він казав, що одне із звинувачень проти Ірану, в тому, що вони допомогли режиму Асада скоїти жахливі злочини проти людяності в Сирії. Однак не менш жахливі злочини скоїли так звані повітряно-космічні війська Росії. І одного з найскаженіших військових злочинців, чудового Ріббентропа, він так тепло приймав у Білому домі.

Вічне сидіння на двох стільцях для Трампа неможливе – йому доведеться визначатися. І будь-яка спроба зближення з Кремлем буде не тільки червоною лінією, але і червоною ганчіркою для всього американського істеблішменту.