Джеймс Ектон та Джессіка Мет’юс, керівник та співдиректор програми з ядерної політики, Фонд Карнегі за міжнародний мир

Нову ядерну гонку не можна оминути, тому що вона вже почалась. Очевидне рішення Трампа вийти з ДРСМД було хоч і необдуманою, але частково відповіддю на ці змагання – а саме розробки Росією забороненої крилатої ракети середнього радіусу дії.

Досі нова американсько-російська гонка озброєння була якісною, з фокусом на розробці нових видів стратегічної зброї та вдосконаленні вже існуючих. Новий договір про скорочення стратегічних озброєнь (New START), підписаний у 2010 році, загалом кількісно запобіг гонці. Та якщо його не пролонгувати, то дія договору закінчиться у 2021 році. На жаль, виглядає так, що адміністрація Трампа скептично ставиться до ідеї використати положення про подовження згаданого договору, і може навіть міркувати над тим, що вийти з нього. Крах New START може призвести до змагань, які кількісно значно виростуть.

У той час як «традиційні» інструменти контролю над стратегічною зброєю не можуть бути ефективними настільки, щоб пом’якшити кожен аспект гонки озброєння, вони досі можуть бути ефективними у стримуванні змагань «традиційних» видів зброї на кшталт міжконтинентальних балістичних ракет, чи навіть деяких нових – приміром, ракетних гіперзвукових планерів. Та як показали недавні події, політичної волі застосувати ці заходи відчутно бракує.

Джарет Бланк, старший науковий співробітник програми геоекономіки та стратегії, Фонд Карнегі за міжнародний мир

Ядерна гонка озброєнь не є неминучою, та вочевидь є більш ймовірною, ніж тиждень тому.

Наслідки виходу США з ДРСМД будуть найбільш відчутними у Європі

Ми дійшли до цієї позначки через низку жахливих рішень. Гіршим за все стало рішення Росії нехтувати умовами ДРСМД. Найближчим до нього було рішення Трампа оголосити про вихід з договору, вочевидь навіть не маючи погодженої американським урядом стратегії, не кажучи вже про те, щоб долучити до цього союзників, про безпеку яких ідеться в першу чергу.

Та гонку озброєнь досі можна уникнути завдяки найбільш рідкісним створінням: хорошим рішенням.

По-перше, Росія має відступити, не користуватись прикінцевими положеннями договору, розгортаючи далі неприйнятні системи та намагаючись отримати політичні бали за рахунок незадоволених політикою США союзників.

По-друге, Китай може усвідомити ризики стратегічної нестабільності та обмежити власний контингент, залишаючи місце для подальших переговорів.

По-третє, у подальшому союзники з Європи та Азії можуть дистанціюватись від бездумних рішень США.

По-четверте, Конгрес може використати свої важелі контролю та повноваження, натомість вимагаючи стратегію контролю над озброєнням, а не просто фінансувати будь-які неприйнятні збройні системи, які шукає адміністрація США (найбільш ймовірно, що в Азії).

По-п’яте, США та Росія може завершити цей диспут та зосередитись на розширенні договору New START.

Карл Більдт, співголова Європейської ради зовнішніх відносин

Існує серйозний ризик того, що більшість існуючих важелів контролю над стратегічним озброєнням можуть зазнати краху, і ми ввійдемо в нову ядерну гонку.

Вихід з ДРСМД – це подарунок для Росії, яка роками ставила цю угоду під питання, та все ще обіцяла дотримуватись її, попри серйозні обвинувачення в порушенні умов. Та якщо договір покинути повністю, то росіяни можуть піти вперед зі своїми ракетами, націленими на Європу, і вони вочевидь мають ці системи напоготові.

Якщо США думають, що можуть на це відповісти розташованими на суші крилатими чи балістичними ракетами в Європі, то ми зіштовхнемось з навіть більш небезпечною ситуацією на довгі роки.

На горизонті видно також інші речі. Якою буде реакція на модернізацію ядерних бомб B61-12, які США зберігають у Європі? І чи пролонгують велику угоду зі стримування стратегічної ядерної зброї?

Ян Бреммер, президент та засновник Eurasia Group

Не обов’язково. Трамп з легкістю може використовувати цю погрозу, щоб змусити росіян дотримуватись чи «покращити» угоду. Згадайте NAFTA. І те, що американці тримають в силі домовленості, досягнуті в цьому договорі з китайцями, небезпідставно: США можуть захистити азійських союзників за допомогою авіаційної та морської зброї, обидва арсенали яких Вашингтон може наростити у межах існуючого договору.

Вочевидь, Трамп не любить угод, які він особисто не підписував. А тому, можливо, нам треба їх перейменувати.

Ульріх Кюнх, позаштатний професор програми з ядерної політики, Фонд Карнегі за міжнародний мир

Оновлену ядерну гонку можна оминути, якщо обидві сторони почнуть обговорювати свої головні проблеми та протилежні інтереси. Допоки Росія буде незадоволена європейським станом безпеки після часів Холодної війни, включаючи розширення НАТО, та допоки Вашингтон буде продовжити нехтувати російські національні особливості, обидві країни будуть на ножах. Європі не залишиться нічого, крім як пасивно та зсередини спостерігати за цим конфліктом.

Нова ядерна гонка озброєнь не буде такою гострою, як її попередниця часів Холодної війни. У Європі нова американська зброя середнього радіусу дії не обов’язково матиме ядерні боєголовки. Та це не значить, що вона буде безпечною. Натомість нова ядерна гонка в Європі стане набагато складнішою для вирішення – для обох сторін. Традиційна високоточна зброя розмиє кордони, небезпечні закриті повідомлення військовим збільшать ризик ескалації, а кібервійна сягне ще далі.

Контроль за зброєю та зменшення ризиків – двосторонніх чи багатосторонніх – вочевидь допоможе знизити можливість виникнення такої ситуації. Та нинішня атмосфера не є сприятливою для взаємних рішень. Як говорить відомий вислів, «найтемніша година перед світанком». На жаль для Європи, найтемніша година для нас ще попереду.

Клаудія Мейджер, молодший науковий співробітник відділу міжнародної безпеки, Німецький інститут міжнародних та безпекових справ

Наслідки виходу США з ДРСМД будуть найбільш відчутними у Європі. Цей вихід не спричинить підрив ядерного порядку в Європі, проте розхитає його. Протягом останніх кількох років, Росія, здається, зуміла звести якісно та кількісно вражаючий ядерний арсенал, здатний глибоко, швидко та масово вразити європейський континент попри існуючий договір. А тому США мають рацію, коли ставлять під сумнів спроможність ДРСМД впливати на безпеку. Порятунок договору не призведе автоматично до порятунку європейської безпеки.

Ще дві речі є правдивими: одностороннє рішення Трампа додає до трансатлантичного розколу. Багато європейських країн більше не слідують за компасом Вашингтону. Стратегічно важливі для США речі в Китаї, а не Європі. Для європейців це болісне нагадування про те, що їм усе більш необхідно задуматись про забезпечення власної безпеки без США. Не через те, що європейцям хочеться цього, а через те, що ситуація може датись їм взнаки.

По-друге, рішення взяти і вийти з ДРСМД в одну ніч породжує непотрібні сумніви у всіх партіях – те, чого ніхто з бізнес-сфери ядерного стримування не любить. Подовження та впровадження будь-яких змін принесе більше стабільності під час перехідних фаз. Та повний вихід з ДРСМД нанівець руйнує одну з останніх колон, на якій тримається безпека та ядерний порядок у Європі – навіть якщо ця колонка і була слабкою.

Олівер Трейнерт, голова ради Центру забезпечення безпеки, Цюрих

Динаміка нового ядерного озброєння уже має місце. Та на відміну від періоду Холодної війни, лідери не відчувають спільної відповідальності за попередження ядерної війни. Головна ідея контролю над озброєнням – згідно з якою, безпекові інтереси опонента слід завжди брати до уваги заради блага власної безпеки – майже втрачена. Голови держав радше вірять у те, що ядерна зброя – це інструмент, який змушує політичних лідерів та їх країни виглядати більш сильними та жорсткими. За таких умов буде дуже важко запобігти ядерній гонці.

У випадку з ДРСМД, Росія дуже сильно зацікавлена вийти з договору, щоб зіштовхнутись з новими викликами, які надходять з Китаю та інших азійських сусідів. У той же час, ядерна зброя середнього радіусу дії доповнить уже існуючий тренд надавати ядерному озброєнню більшого значення у військовій доктрині Росії, в тому числі щодо Європи. НАТО буде непросто дати прийнятну відповідь на такий виклик. Розташування нової ядерної зброї в Європі може підірвати єдність Альянсу. А тому НАТО краще знайти спосіб заключити нові договори щодо контролю над зброєю, що включатимуть не лише США та Росію, а також Китай та інші держави.

Переклад НВ

Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Джуді Демпсі на Carnegie Europe. Републікація повної версії тексту заборонена

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени