Небезпечна звичка Путіна

7 березня 2018, 10:07
3588
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке
Небезпечна звичка Путіна  - фото

Павло Баєв: Путін розмахує віртуальними ракетами, щоб застерегти керівництво США

Путінське вихваляння крилатими ракетами і торпедами, керованими ядерними реакторами роблять Росію ще небезпечнішою для глобального світу, ніж ядерні амбіції Північної Кореї

Несподіванка – політична техніка, в якій президент Росії Володимир Путін перевершує всіх. І він не проґавив можливості піднести кілька видатних сюрпризів під час свого щорічного послання парламенту 1 березня. Перша частина його промови була багатим меню економічних і соціальних обіцянок, але манера Путіна була нудною, немов він лише рухався до свого пріоритетного фокусу – нової програмі озброєння Росії, яка активно розвивається. Ніхто не очікував, що він так докладно зупиниться на цьому питанні, хоча ядерні та ракетні резерви давно стали звичним свідченням російської сили. Путін взявся за цю тему пристрасно, немов хвалькуватий Микита Хрущов, і продемонстрував анімацію, яка затьмарила навіть "Стратегічну оборонну ініціативу" (відому також як "зоряні війни"), запропоновану адміністрацією Рональда Рейгана за часів Холодної війни. Аудиторія в тисячу осіб, більшість з яких навряд чи були фахівцями з ракетних технологій, нагородила лідера Кремля натхненними оваціями.

Несподіванка – політична техніка, в якій президент Росії Володимир Путін перевершує всіх

Тим часом експертне співтовариство радше спантеличене, ніж здивоване. Більша частина пихатих одкровень Путіна стосувалася старих і не дуже успішних проектів на кшталт ракетного комплексу Сармат, тестовий запуск якого проводили лише один раз минулого грудня. Інші проекти, показані Путіним, все ще в процесі розробки. Серед них встановлений на армійській вантажівці бойовий лазер і такі плоди ядерної уяви, як, наприклад, швидкісна і беззвучна ядерна торпеда або крилата ракета з ядерним двигуном. Всю цю химерну зброю було винайдено ще в 1980-х, коли Радянський Союз відчайдушно працював над асиметричними відповідями програмі Рейгана. Навіть якщо деякі з них будуть застосовані в найближчому майбутньому, це не внесе суттєвих змін у взаємне стримування, оскільки в найближчому майбутньому в США не з'явиться нічого схожого на всеосяжний і надійний протиракетний щит. Виникає питання, що ж змусило Путіна піти зараз у цей псевдонаступ?

Деякі коментатори припускають, що відповідь може бути в заключному хуці Путіна проти раніше неуважного Заходу: "Послухайте нас зараз". Проблема, однак, у тому, що Москва останнім часом не висловлювала жодної зацікавленності в підтримці будь-яких переговорів із Заходом щодо контролю озброєння. Також Росія продовжує заперечувати будь-які звинувачення в порушенні Договору про ліквідацію ракет середньої і малої дальності, який набрав чинності в 1988-му. Міністр закордонних справ Сергій Лавров на нещодавній конференції з роззброєння в Женеві зосередив свою доповідь на темі, що збиває з пантелику, – підготовка Європи до застосування ядерної зброї. До того ж, минулої п'ятниці, 2 березня, заступник міністра закордонних справ Сергій Рябков відмовився взяти участь у запланованій консультації щодо стратегічної стабільності із заступником держсекретаря США з політичних питань Томасом Шенноном. Переговори явно не стоять на порядку денному в Москви? То до чого ж тоді це ракетне вихваляння Путіна?

Видається очевидним, що один потужний стимул породила Сирія – Путін явно хотів зробити "перемогу" в цій затяжній війні ключовою темою своєї виборчої кампанії. Але йому довелося відмовитися від цієї ідеї – в посланні він лише згадав про героїчну смерть збитого над провінцією Ідліб пілота Романа Філіпова. Кремль також зберігає мовчання про іншу невдачу: руйнівну атаку американської авіації та артилерії, яка знищила проасадівське угруповання, підкріплене російськими найманцямищо нападало на східний Євфрат. Американці зібрали таку приголомшливу комбінацію озброєння – від стратегічних бомбардувальників В-52 до безпілотників Reaper – що можливості російської групи, навіть, згідно з повідомленнями, підкріплені новітнім винищувачами Су-57, які ще не пройшли тестування, виглядали досить слабко.

Втім, головна причина, ймовірно, криється у вкоріненому страху внутрішніх заворушень після заздалегідь відомої перемоги Путіна на президентських виборах 18 березня. Кампанія Путіна була навмисне нудна, а мобілізація громадськості стиснута до бюрократичних маніпуляцій із зображеннями ракет, використаних для відродження протухлої патріотичної гордості. Пропозиція стримувати привид "кольорової революції" за допомогою ракет і ядерної зброї може здатися абсурдною. Але якщо підкріпити її переконанням, ніби "хаос", що насувається, організовано ворожим Заходом, можна вловити якусь логіку. Путін розмахує віртуальними ракетами, щоб застерегти керівництво США. Але така зухвала поза не здатна приховати його тривогу й слабкість.

Втім, у путінській ракетній вигадці є ще один яскравий поворот, який більше стосується Європи, а не США. Наступного дня після президентського послання "Газпром" оголосив про необхідність скасувати всі контракти з експорту природного газу в Україну і транзиту газу українським трубопроводом. Такий радикальний крок був спровокований рішенням Стокгольмського арбітражного суду на користь українського "Нафтогазу", хоча в договорах прописано, що рішення арбітражу є остаточними і обов'язковими для обох сторін. Протягом розгортання конфлікту, викликаного анексією Криму чотири роки тому, Росія утримувалася від використання "газової зброї". Але тепер Путін – а "Газпром", безумовно, керується його наказами – знайшов для нього вдалий час. Європа замерзає через сувору зиму, тому психологічний ефект від можливої ​​газової блокади напевно буде сильним. Однак, цей енергетичний шантаж на фоні ракетних погроз підриває обіцяний Путіним внутрішній економічний прорив. Якщо він дійсно його планував.

Путін зовсім не є справжнім мілітаристом і знає, що його лейтенанти та інші підлеглі занадто корумповані, щоб Росія могла брати участь в реальних перегонах озброєнь. Безумовно, він відчуває політичну необхідність відстоювати російську "велич". Ця велич відстала й зруйнувалася під його безплідним керівництвом – йому залишається покладатися лише на ракети. Проте ракети, які дійсно мають якесь значення в сучасному світі, – це розробки SpaceX. Але у російських вчених немає відповіді виклику Ілона Маска. Путінське вихваляння крилатими ракетами і торпедами, керованими ядерними реакторами – які, до речі, навіть не можуть бути протестовані через супутні смертельні радіоактивні викиди, – роблять стратегічні прагнення Росії у всіх сенсах ще небезпечнішими для глобального світу, ніж ядерні амбіції Північної Кореї. Здатність зруйнувати світ йде пліч-о-пліч з відповідальністю за його безпеку. Але у Путіна розвинулася небезпечна звичка заперечувати будь-яку відповідальність за кабінет, з якого він не може втекти.

Переклад НВ

Новое Вреся володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Павла Баєва. Републікація повної версії тексту заборонена

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Журнал НВ (№9)

Справа, котра топить президента

Напередодні президентських виборів Петро Порошенко опинився в епіцентрі потужного скандалу в оборонному секторі, який може коштувати йому другого терміну

Читати журнал українською

Стань автором

Якщо Ви хочете вести свій блог на сайті Новое Время, напишіть, будь ласка, листа на адресу:

nv-opinion@nv.ua

Вибір редакції

Політика

Вчора, 18:55

thumb img
Поважаю євреїв і росіян, але президентом повинен бути українець. Користувачів Facebook обурила фраза політолога Палія
Країни

Вчора, 14:17

thumb img
В Індонезії рятують самицю орангутана. В її тілі знайшли 74 кулі
Події

Вчора, 19:02

thumb img
Кримінал та заборона ЗМІ. Що відомо про законопроект щодо фейків у професійних медіа