Війна розпочалася. Яких збитків Путін вже завдав Україні
Загроза повномасштабного російського вторгнення вже коштувала Україні мільярди доларів, а такі втрати вона не може собі дозволити
Навіть не здійснивши загрози повномасштабного вторгнення в Україну, Володимир Путін уже завдає країні великих економічних втрат. Захід не може стояти осторонь і дивитись на те, як це відбувається. Справді, економічний фронт у російсько-українській війні, що триває, має таке ж вирішальне значення, як і військовий, і потребує такої самої міжнародної уваги.
Оскільки витрати нинішньої кризи продовжують зростати, західні лідери мають активізувати свої дії та надати суттєву фінансову підтримку Україні, як вони це робили у 2014—2015 роках. Водночас українському уряду необхідно терміново повернутися до комплексної програми реформ, яка у довгостроковій перспективі поставить економіку країни на більш стабільну основу.
З листопада 2021 року Московія дедалі більше оточує Україну з півночі, сходу та півдня з потенційними силами вторгнення, що налічують понад 130 000 вояків. Це нарощування військової міці було названо найбільшим у Європі за три десятиліття та викликало побоювання щодо найбільшого конфлікту на континенті від часів Другої світової війни.
Путінське брязкання зброєю зуміло налякати міжнародну бізнес-спільноту
Не дивно, що путінське брязкання зброєю зуміло налякати міжнародну бізнес-спільноту одразу з кількох причин. На середину січня річна дохідність українських єврооблігацій перевищила 10%, що фактично позбавило країну доступу до міжнародних фінансових ринків. Ані український уряд, ані великі українські компанії більше не можуть випускати міжнародні облігації.
Ще одним ударом стало знецінення української гривні, яка впала до річного мінімуму до долара. Тим часом майже всі приватні внутрішні та іноземні інвестиції припинилися. Через невизначеність ситуації підприємства дедалі неохоче беруть себе на фінансові зобов’язання, а деякі транснаціональні корпорації зобов’язали іноземних співробітників залишити країну.
Страхування стало серйозним головним болем для української економіки, оскільки страховики, що покривають торговельні перевезення та комерційні рейси, піднімають червоні прапорці у зв’язку з небезпеками поїздок в Україну. Зайве говорити, що індустрія туризму та ділових поїздок фактично зупинилася.
Точні цифри поки що не відомі, але було б обґрунтовано припустити, що загроза повномасштабного російського вторгнення вже коштувала Україні мільярди доларів, а такі втрати вона не може собі дозволити. Альтернативні витрати у вигляді втраченого майбутнього економічного потенціалу важко піддаються кількісній оцінці, але, ймовірно, вони значно вищі. Простіше кажучи, путінська тактика залякування — чудовий спосіб утримувати Україну в умовах економічного спаду та зробити її вразливою до тиску Кремля.
На щастя, фінансова відправна точка України на початку цієї кризи була досить непоганою. Держборг країни впав нижче за 50% ВВП, тоді як економіка сильно виграла від високих цін на сільськогосподарську продукцію та залізняк за останні два роки. На кінець 2021 року міжнародні валютні резерви України сягнули $31 млрд, що є найвищим рівнем за десятиліття.
Але водночас Україна також має значні зобов’язання за зовнішнім боргом. Dragon Capital оцінює її потреби у зовнішньому фінансуванні цього року в $8,5 млрд, з яких $5 млрд призначені для фінансування бюджетного дефіциту, а $2,5 млрд необхідні покриття зовнішнього боргу.
Західні партнери України вже пропонують фінансування. Передбачається, що МВФ згодом скерує місію в Україну і, як повідомляється, має намір укласти нову угоду на додачу до $2,2 млрд резервної угоди на $5 млрд, які мають бути виплачені навесні 2022 року.
Європейський Союз уже запропонував $1,2 млрд євро макроекономічної фінансової допомоги. Франція запропонувала таку суму, в основному у вигляді кредиту на купівлю електровозів Alstom, яких гостро потребує Україна. Держсекретар США Ентоні Блінкен запропонував кредитні гарантії на $1 млрд, а Канада запропонувала $0,5 млрд. Загалом це становить приблизно $6,4 млрд.
Крім того, можна розраховувати, що Світовий банк та Європейський банк реконструкції та розвитку нададуть цього року близько $1 млрд. кожен. Надходитимуть додаткові двосторонні кошти, тому загальна фінансова підтримка України у 2022 році має становити близько $10 млрд.
Щойно ми дізнаємося про результат поточної кризи, міжнародна спільнота, як правило, це Світовий банк, має організувати зустріч донорів для України, щоб мобілізувати та скоординувати ці зобов’язання. На початку липня у Лугано Швейцарія ухвалить щорічну конференцію з реформи України. Ця конференція стане хорошою можливістю підбити підсумки фінансування України на 2022 рік.
Хоча міжнародна економічна підтримка України вітається та необхідна, Захід не повинен і не може надавати таку істотну фінансову підтримку без жодних умов. Ці умови зрозумілі: Україна має відновити економічні та управлінські реформи, які адміністрація Зеленського призупинила чи допустила їхнє пробуксування.
Найголовніше, що Україні необхідно провести справжню судову реформу. Вищі суди країни мають бути ретельно очищені від корумпованих суддів, а потім використані для очищення судів, що стоять нижче. Паралельно необхідно деполітизувати Генеральну прокуратуру та Службу безпеки України.
По-друге, енергетичні ринки України, які зараз перебувають у неорганізованому стані, потребують як лібералізації, так і більш належного регулювання. Великий розрив між різними цінами на той самий вид енергії має бути усунений, і держава мусить виконати свої зобов’язання. Приватний видобуток природного газу має бути полегшеним, щоб Україна нарешті стала самодостатньою. Країні також необхідно проводити декарбонізацію виробництва електроенергії.
Адміністрація Зеленського має відновити зусилля України щодо реформування системи корпоративного управління великими державними підприємствами. Це означає введення до складу наглядових рад великих компаній компетентних та незалежних директорів, наділених повноваженнями вибирати топ-менеджмент та приймати фінансові та стратегічні плани.
Зрештою, необхідно відновити повноваження міністрів уряду. Міністри повинні призначатися на основі компетенції, а не через близькі особисті стосунки з Канцелярією президента. Міністрам також необхідно надати розумний час перебування на посаді, щоб проявити себе.
Від часів початку президентства Зеленського в Україні було сім міністрів енергетики та п’ять міністрів економіки, і жодний із них не мав достатньо часу, щоб щось зробити. Кабінет Міністрів має відновити свою владу над економічною політикою та більше не потерпати від телефонного диктату з боку команди президента.
За достатньої міжнародної підтримки та достатньої політичної волі нинішня криза може, зрештою, привести Україну в правильному напрямку до сильнішої економіки та верховенства закону. Тільки так можна досягти вищих стандартів та кращої якості життя, що означатиме остаточну перемогу України у цивілізаційному протистоянні з путінською Росією.
Переклад НВ
НВ володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Андерса Аслунда. Републікацію повної версії тексту заборонено.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ
