Напад на Гандзюк: безкарне насильство?
За короткий період це – останній з кількох нападів на громадських активістів. У більшості випадків, якщо не у всіх, злочинці не знайдені
Громадська активістка Катерина Гандзюк перебуває в лікарні. 31 липня її облив кислотою молодаик, який чекав її біля будинку. Лікарі повідомляють, що опіки складають до 30% обличчя, голови і верхньої частини тулуба. За короткий період це – останній з кількох нападів на громадських активістів. У більшості випадків, якщо не у всіх, злочинці не знайдені.
Гандзюк працює радником мера Херсона Володимира Ніколаєнка. Поліція спочатку кваліфікувала злочин як хуліганство, що призвело до протестів: ймовірно, саме завдяки їм справа тепер кваліфікується як «умисне тяжке тілесне ушкодження з метою залякування потерпілого» (ч.2, ст. 121 Кримінального кодексу України). І хоча, як видно, її життю нічого не загрожувало, травми, які отримала Катерина, були серйозними, а заподіяли їх навмисно. За словами Ніколаєнка, напади на активістів у Херсоні – систематичне явище і він планує попросити генпрокурора передати розслідування в СБУ. Він додав, що у Гандзюк є свої підозри щодо того, хто стоїть за нападом.
Гандзюк відома тим, що сильно критикувала Херсонське обласне управління Національної поліції та інші органи влади. У вересні 2017 року вона звинуватила Артема Антощука, який очолює Управління захисту економіки в Херсонській обласній поліції, в тому, що він як хабар вимагає 3% за всіма контрактами і тендерами. Через 12 днів Гандзюк повідомила, що Антощук намагався заднім числом написати звіт, стверджуючи, що навпаки: це від нього вимагали хабар.
У Гандзюк є свої підозри щодо того, хто стоїть за нападом Гандзюк також прямо звинуватила Антощука в тому, що він шукав привід, щоб пов'язати її з махінаціями в розподілі бюджетних коштів. Оскільки це повністю виходить за рамки її повноважень, вона сказала, що в підсумку ордер на обшук був отриманий на дивних підставах: нібито ще хтось займав її посаду.
«Корумповані поліцейські спокійно організовують судові рішення, перетворюють життя чиновників міської ради на пекло, обшукують, затримують, фабрикують справи і дуже турбуються про свої посади...», – писала Гандзюк. За її словами, хотілося б вірити, що у них є підстави для того, щоб так божеволіти, проте гірше інше – все це триває безкарно.
Антощук викликав Гандзюк до суду, вимагаючи, щоб вона відкликала свої нібито непідтверджені заяви (наклеп): суд він програв. 13 березня 2018 року Херсонський міський суд визнав, що тільки одна невелика частина постів Гандзюк недостовірна і відхилив позов.
Гандзюк також критикувала тих, кого вона вважає проросійськими персонажами, пов'язаними з Іллею Ківою: дуже сварливим колишнім радником міністра внутрішніх справ. Ківа, принаймні, один раз, відповів брудною лайкою на критику Гандзюк.
Зараз оприлюднені єдині кадри відеозапису з камер спостереження, на яких зображений можливий нападник. І є лише невелика ймовірність, що вони допоможуть ідентифікувати цю людину. Тому Євгенія Закревська, активіст і адвокат з прав людини, закликає всіх водіїв перевірити записи з їх відеореєстраторів і переконатися, чи не була загублена важлива інформація.
Незабаром після нападу, вранці у вівторок, із заявою виступила Transparency International в Україні. Організація називає напад на громадського активіста із застосуванням кислоти серед білого дня викликом для правоохоронних органів і зажадала провести належне розслідування. ТI зазначила, що поліція повинна «протистояти спокусі» і довести це розслідування до кінця, не дивлячись на жорстку критику органів виконавчої влади Гандзюк. Поліції необхідно дати громадськості чітко зрозуміти, що напад на громадських активістів – злочин, за який винні відповідатимуть і будуть покарані.
TI - не єдина підкреслює, що зростання числа нападів на незалежні засоби масової інформації, інформаторів і громадських активістів за останні місяці – тривожне. Адвокат Гандзюка Масі Найєм переконаний, що все це стало можливим, оскільки ні міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, ні президент Петро Порошенко ніяк не відреагували на напад на журналіста Сергія Нікітенка. За його словами, якщо реакції не буде і зараз, то можна припустити, що їх абсолютно влаштовує, що подібне насильство залишається безкарним.
18 червня на Нікітенка в Херсонській області напали двоє осіб. Журналіст каже, що нападники мовчки побили його, а потім зникли на машині з транзитним номером.
Винні так і не знайдені.
Переклад НВ
Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Галі Койнаш. Републікування повної версії тексту заборонене
Більше поглядів тут
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени