Ми задихаємося. Армянськ у біді
Ця біда не має кордонів — вона торкнеться не тільки України, але і всього Чорноморського регіону в цілому
Через рік після екологічної катастрофи, що сталася на півночі окупованого Криму в серпні 2018 року, з Армянська знову надходять тривожні звістки. «Дихати немає чим! Чому немає свіжого повітря?! Прийшла додому і почала кашляти! Це жах!», «Ллється з очей, з носа, дере в горлі!» ," Прикро кидати свою квартиру і ховатися по чужих кутках, але виходу немає — у нас на 7 поверсі взагалі нічим дихати… «, — такий розпач жителів північного Криму звучить з липня в соціальних мережах.
Російська влада ігнорує всі скарги жителів Армянська і переконливо бреше про екологічну ситуацію в регіоні. Після численних звернень на всілякі «гарячі лінії», на початку вересня з приводу екологічної обстановки висловився Аксьонов. Він «відповідально» заявив, що «концентрація сірчаної кислоти в кіслотонакоплювачі знаходиться в межах норми» і «загрози для життя і здоров’я для громадян в Армянська немає». Крім того, він підкреслив, що у заводу змінився власник, і новий керівник нібито остаточно вирішить проблему.
Щоправда, по-перше, зміна власника Кримського титану поки ніяк не задокументована у відкритих джерелах, а по-друге, насправді, жодному керівникові це екологічне завдання в умовах окупації не до снаги. А поки «влада» Криму підбирає нові синоніми до фрази «все під контролем», кримчани продовжують скаржитися на отруйний запах випарів. Однак задушливий, неприємний запах сірчаної кислоти далеко не єдина проблема.
В цьому році в повітрі з’явилася так звана «солянка» — хлористий водень. Симптоми, з якими жителі Армянська звертаються до місцевих поліклінік, проявляються в першу чергу у дітей: відчуття печіння, кашель, ускладнене дихання, задишка, біль у горлі, у ротовій порожнині та горлі з’являється сильний наліт і виразки. Однак лікарям лікарень в Армянську вочевидь наказано «зберігати спокій» і «не сіяти паніку», тому кільком сотням дітей був поставлений діагноз «ангіна». Про те, що лікарям явно надійшла вказівка мовчати, стає відомо від батьків постраждалих дітей: «Нам діагностували ангіну, хоча було зрозуміло, що симптоми не ті! Коли ми вже виходили з кабінету лікаря, та зловила мене за рукав і стиха сказала: «Дитину краще вивезти з міста!». У кримському сегменті соціальних мереж можна знайти десятки подібних історій — мабуть, лікарі, хоч і ставлять фейкові діагнози, намагаючись втриматися своє робоче місце, але все ж намагаються хоч якось врятувати життя і здоров’я дітей.
Через відчайдушне бажання окупаційої влади приховати правду, інформацію про ситуацію доводиться збирати по крупицях, багато в чому спираючись на повідомлення жителів Армянська у Вконтакте. За результатами опитування, проведеного в групі «Чорний список Армянськ-Красноперекопськ» Вконтакте на початку вересня, з 2000 користувачів їдкий запах відчували 1300 осіб. Велика частина опитаних не тільки відчували запах, а й відзначали певні симптоми: затяжний кашель, першіння в горлі, висипання.
На сотні звернень місцевих жителів з російського Міністерства екології Криму, нарешті, прийшла відповідь, що викиди шкідливих речовин дійсно фіксувалися. Правда, в «Мінекології» визнали, що вміст хлористого водню в атмосфері в 1,74 рази перевищив гранично допустиму концентрацію тільки на один день — 22 серпня.
«У зв’язку з цим уряд республіки взяв під особливий контроль екологічну ситуацію в Армянську, проте відтоді ніяких відхилень не було. Наразі концентрація хлориду водню і діоксиду сірки в атмосферному повітрі міського округу Армянськ у нормі», — заявляє представник «Мінекології» в телефонній бесіді з місцевою мешканкою. Перевищення гранично допустимої концентрації (ГДК) за вмістом сірчаного ангідриду в Армянську дійсно спостерігалося лише кілька днів серпня, а от перевищення ГДК за хлористим воднем фіксувалося протягом декількох тижнів, і саме це так серйозно відбилося на здоров'ї людей.
Я, як уродженець Армянська і в минулому глава правління одного з великих хімічних виробництв в сусідньому Красноперекопську, добре розумію принцип роботи заводу «Титан», виробництва сірчаної кислоти, і значимість виконання умов експлуатації найбільшого на півдні України кислотонакоплювача.
Що це за викид і чому це відбувається?
1. Викиди парів сірчастого ангідриду при порушенні технології. Головним напрямком підприємства Титан є виробництво діоксиду титану — речовини, що застосовується в лакофарбовій, гумотехнічній промисловості, при виробництві пластмас і в багатьох інших галузях. Саме виробництво діоксиду титану дуже застаріле — це так званий сульфатний спосіб виробництва. Він передбачає охолодження суміші через теплообмін. Для охолодження використовують воду. У разі недостатнього охолодження можливий викид ангідриду сірки. Води в системі Титана явно не вистачає. Це привід для додаткового контролю і занепокоєння екологів (сірчастий ангідрид SO2 — клас небезпеки — 3. Безбарвний газ з різким характерним запахом. Небезпечний для шкіри, слизової та дихальних шляхів).
2. Кислотонакоплювач — джерело великих проблем. Причина проблем в північному Криму криється не стільки в масштабному виробництві, скільки в порушенні умов експлуатації старого кислотонакоплювача. Він знаходиться біля заводу Титан — концентрація кислот у цьому «озері» може доходити до 10%.
За умовами експлуатації, потрібний баланс і допустимі концентрації в кислотонакоплювачі підтримувалися за допомогою прісної води: розбавляючи, отримуємо низьку концентрацію кислот, яка вже не дає серйозних викидів у атмосферу (це якщо коротко і спрощено). Воду для цього брали з системи Титана, яка поповнювалася в свою чергу в тому числі і з Північно-Кримського каналу. Крім того, було кілька резервних глибоководних свердловин, звідки також подавалася вода в накопичувач.
Після того, як у 2014 році був перекритий Північно-Кримський канал, для нормального функціонування кислотонакоплювача води стало недостатньо. Більш того, я припускаю, що в останні роки завод Титан не використав воду з наявних свердловин. Це призвело до того, що концентрація кислот в накопичувачі збільшилася і стала досягати 15%, а іноді і 20%, перевищуючи в 2 рази норму (а норма і без того була вельми спірна). Це потягнуло за собою безпрецедентні викиди парів сірчистого ангідриду, які вже другий рік поспіль, при підвищенні середньодобової температури повітря, відчуває на собі місто Армянськ.
3. Хлористий водень. Має подразнюючу і загальнийтоксичну дію. Викликає екземи, впливає на дихальну систему і на травний тракт. Кислотонакоплювач заводу Титан наповнений вражаючим «букетом» таблиці Менделєєва. Резервуар експлуатується вже понад 30 років, і за ці роки туди скидалися найрізноманітніші відходи. Наприклад, завод Титан окрім діоксиду титану займається виробництвом добрив, до складу яких входить аміак і деякі відходи цього виробництва теж потрапляли в кислотонакоплювач.
Так, при збільшенні концентрації кислот у накопичувачі та підвищенні температури повітря в липні і серпні цього року, відбулися значні випаровування хлористого водню. Перевищення ГДК за HCl для багатьох стало «сюрпризом». Працівники заводу, з якими вдається контактувати, кажуть, що не були готові до викиду «солянки» і досі розмірковують над питанням — як це вийшло? Так чи інакше, але вміст хлору в цьому кислотонакоплювачі дійсно є, і він перевищує допустимі норми. Викид сірчаної кислоти — це небезпечно, але викид «солянки» несе подвійну загрозу!
4. Проблема з водою в Армянську. За наявними у мене даними, в зв’язку з нестачею води для кислотонакоплювача, на території заводу пробурили 8 нових свердловин і з глибоководного непитного горизонту, таким чином їх стало 15. Стали викачувати воду і додавати у відстійник. Цього виявилося недостатньо, для експлуатації кислотонакоплювача, води потрібно в 5 разів більше. Крім того, деякі з цих свердловин в поточному році перестали давати воду, а це поганий симптом ще однієї проблеми. Фіксується факт зменшення обсягів артезіанських вод, а саме з артезіанських свердловин живиться місто Армянськ. У міста дві свердловини. Вони розташовані приблизно в 15 кілометрах від Армянська, за заводом Титан. Третя свердловина з’явилася в 2016 році, але вона досі не працює. Після активного відкачування води для технічних потреб заводу, Армянську банально не вистачає питної води.
Ця катастрофа відбилася на інфраструктурі міста, як на дорожній, так і на житлово-комунальній, адже під дорогами проходять труби водопостачання, теплотраси, каналізація і так далі. Почалися постійні ремонти. «Люди, запасайтеся водою!» Такі повідомлення можна регулярно побачити в групах в соціальних мережах, у яких спілкуються жителі Армянська. З червня частина міста воду бачить у крані далеко не коженого дня, а як тільки навіть тонка цівка починає текти з крана, люди одразу ж підставляють каструлі, банки, тазики. Жителі міста постійно скаржаться і на те, що через ремонт вода тече іржава.
Зараз в Армянську спостерігаються умови для початку масштабної екологічної катастрофи.
Як вирішує проблему «влада»?
Минулого року російська влада заявила про те, що на території покинутого Сиваського аніліно-фарбового заводу, розташованого недалеко від Титана, побудують очисну станцію, завдання якої — вирішити проблему з кислотонакоплювачем. Кажуть, що на будівництво цієї станції навіть були виділені гроші, а жителі міста повідомляли про те, що вже закладено фундамент. Але її будівництво далі фундаменту так і не просунулася — проект заморожений. Зате міська та регіональна влада отримала нову відмовку — у відповідях на запити городян стала фігурувати майбутня міфічна станція.
На ділі ж проблема нікуди не поділася, і вона буде загострюватися в період високого температурного режиму. Є висока ймовірність появи проблем і з пониженням температури повітря, адже кислоти можуть проникати в грунтові води. При цьому наразі невідомо, як може себе повести кислотонакоплювач у сьогоднішніх умовах його неправильної експлуатації. Адже його використовують без застосування належної кількості води.
Екологічна ситуація на півночі Криму значно погіршилася. І ця біда не має кордонів — вона торкнеться не тільки України, але і всього Чорноморського регіону в цілому, тобто і Румунії, і Болгарії, і Грузії, і Туреччини. Необхідно негайно залучити міжнародні екологічні місії для моніторингу та підготовки плану ліквідації катастрофи. Інакше, наслідки та масштаб можуть бути критичними.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ
