Мріяти не зле, зле не мріяти

19 травня 2017, 18:25
1369
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке
Мріяти не зле, зле не мріяти - фото
Тема нових назв для військових підрозділів виринає періодично, втім досі лишається таким собі полем для фантазій

На початку травня в новинах проскочила інформація, що Україна (в сенсі держава) має більше звертати увагу на своє історичне коріння і сміливіше ставити акцент на подіях 100-річної давнини. Мова про українську революцію, перші визвольні змагання і війну на усі боки за незалежність 1917 – 1921 років. На інформацію мало хто звернув увагу, хоча в ній був цікавий момент, що стосувався війська. А саме – "одному з підрозділів надано почесне ім’я Богдана Хмельницького". Небайдужі в FB покепкували – дивні люди там в АП: факт, що когось назвали на честь Хмеля озвучили, а кого саме – не згадали. Інформаційна ріка віднесла новину в архів.

Тема нових назв для підрозділів виринає періодично, втім досі лишається таким собі полем для фантазій – "от добре було б, якби …". І тут травень 2017 року і слова на сайті президента "одному з підрозділів надано ім’я …". Ясна річ я одразу знайшов статтю, про те, як подібні речі свого часу вирішили поляки і литовці. Цікавий досвід.

Якщо стисло, то поляки в своїй військовій історії обрали певний перелік осіб. Ці особи є "втіленням" звитяги, військової слави і гордості для Польщі. Часовий розліт дуже широкий – від давніх давен і до 20 століття. Зібрали, а потім взяли той список польської військової гордості розподілили по підрозділах, котрі гідні носити такі почесні імена. Литва зробила десь так само.

Чим це цікаво нам? Обидві країни мали радянський бекграунд, обидві країни мали проблему, як позбутися ідеологічної совкової гнилі у війську, обидві країни мали чітку мету – провести спадковість до своїх героїв. Тут, звісно, можна позаздрити, а можна помріяти – а як би це виглядало в Україні?

От уявімо, що ми маємо обрати дюжину, ні – півтори, – ми маємо взяти нашу військово-політичну історію і обрати з неї певний перелік звитяжних імен. А потім цими іменами назвати сучасні підрозділи. Ті, що гідні. Що це за імена мають бути?

Якщо не обмежувати фантазію, просто закрийте очі і уявіть, наприклад парад наступного року і голос диктора:

"Хрещатиком крокує Перша штурмова бригада Чорних Запорожців, цей підрозділ носить ім’я славетних Чорних Запорожців, котрі не програли жодного бою 100 років тому …

… а зараз на Майдан Незалежності виходить Третя Залізна піхотна бригада, вона веде свій початок від легендарної Третьої Залізної Дивізії".

Уявили?А скільки шикарних комбінації ще може з’явитися! Перша панцерна бригада імені Князя Костянтина Острозького, бригада імені Короля Данила, полк Святослава Хороброго …

А кого б до цього звитяжного переліку вписали ви? Чиї імена чи назви могли б відродитися в сучасних реаліях? Ясна річ якби (хочеться написати "коли") це стало реальністю, від старих іменувань лишились би тільки номери, та й то не для усіх.
Час на такі зміни унікальний саме зараз. Вікно можливостей дуже мале – 2017, 2018, 2019 роки і все. Хочеться встигнути …

У вас бувало таке відчуття, що "в повітрі висить" щось. Щось таке, що давно назріло, і от-от готове вибухнути, явитися, початися? І ніби жодних натяків на оптимізм, але щось витає. З оптимізмом останній час якось кепсько, але часом виникає чуйка незворотності. Вона складається із крихт позитиву, котрі зустрічаєш там, де не сподівався. Як це виглядає? По-різному.

«- … ви шукаєте маруновий берет? В мене є "американець" куди вислати, матимете на взірець?
- Дякую, за допомогу, номер НП **
- Пусте, мені важливо, щоб у вас все вийшло…"

" - Віталію, а видання "Історія українського війська" можна використовувати як підручник?
- Як посібник, чому ні, науково-популярно написано …
- Чудово, у нас тут є плани …"

"А де взяти нові беретні знаки?", "Ми хочемо придбати нові берети", "А якщо після Вовкулаки інший пояс буде присвячений комусь ще?", "А ви приїдете до нас із лекцією про новий однострій і історію українського війська?", "Не опускайте рук, ви робите правильну справу". А знали б ви , який кайф бачити, як пішли в життя нашивки "тризуби"?

Усі ці "струмочки" збираються в один доволі потужний потік. І нові імена могли б стати окрасою цього потоку змін.

Мріяти не зле, зле не мріяти. Ще гірше не втілювати мрії у реальність. Бо кажуть розумні люди – творіть про себе міфи, інакше їх творитимуть інші, але результат вам не сподобається.

Текст опубліковано з дозволу автора

Оригінал

Подкасти Радіо НВ

Пропустили улюблену передачу? Не дослухали інтерв'ю? Хочете переслухати радіошоу з архіву?

Підпишіться на подкасти Радіо НВ на Soundcloud.
Слухайте та поширюйте!

Слухати подкасти

Стань автором

Якщо Ви хочете вести свій блог на сайті Новое Время, напишіть, будь ласка, листа на адресу:

nv-opinion@nv.ua

Вибір редакції

Футбол

Вчора, 20:09

thumb img
Шевченко і Зінченко зіграли у футбол з безногим хлопчиком - відео
Food&Drink

Сьогодні, 07:52

thumb img
Ягідними місцями. П'ять нових ресторанів Києва, які варто відвідати
Країни

Сьогодні, 13:25

thumb img
Так може піти Путін. Світові ЗМІ - про відставку Назарбаєва та про Казахстан без нього