Після кампанії, затьмареної широко поширеними й достовірними звинуваченнями про масове втручання Росії та проросійських агентів, чинний президент Молдови Майя Санду у другому турі президентських виборів отримала ще одну каденцію.

Згідно з попередніми результатами, опублікованими Центральною виборчою комісією країни 3 листопада, Санду обійшла свого суперника у другому турі Александра Стояногло, набравши 55% голосів за вищої, ніж у першому турі 20 жовтня, явки виборців.

Між чинним президентом і її суперником — понад 180 тисяч голосів. У країні, де трохи більше трьох мільйонів населення, це значний відрив, особливо, якщо порівнювати з дуже малим відривом у голосуванні «за» на референдумі на підтримку євроінтеграції, який відбувся в той самий день, що й перший тур президентських виборів. Тоді Санду посіла перше місце з 42% підтримки, а Стояногло отримав 26%. Але в опитуванні щодо євроінтеграції лише 10 тис. голосів розділяли голоси «за» та «проти».

Санду, яка проводила передвиборну кампанію на категорично проєвропейській платформі, перемогла, незважаючи на проросійське втручання та нагнітання страху, а також кампанію Стояногло, який наголошував на важливості добрих відносин як з Москвою, так і з Брюсселем.

Санду врятувала сильна підтримка виборців у діаспорі

Результати виборів у Молдові, безсумнівно, стануть полегшенням не лише для Санду та її прихильників, а й для західних партнерів Молдови. Це перший випадок, коли всенародно обраний президент виграв другий термін у крихітному колишньому радянському сателіті, що не має виходу до моря. Країна межує з Румунією та Україною та має невеликий, але значний сепаратистський регіон Придністров'я, що є постійним нагадуванням про вплив Москви в регіоні.

Вибори в Молдові демонструють явну різницю з результатами парламентських виборів у Грузії 26 жовтня, на яких відверто проросійська партія Грузинська мрія перемогла на виборах. Ці вважають ані особливо вільними, ані справедливими. Як стверджують опозиційний президент Грузії та західні соціологи, результати виборів були сфальсифіковані.

Перемога Санду, навпаки, демонструє як привабливість ідеї європейського майбутнього, так і обмеження російського втручання. Проте зрозумілий ентузіазм щодо результатів виборів у Молдові також має бути стриманий більш ретельним аналізом деяких глибоко вкорінених суспільних розколів, які вибори лише підтвердили, а також труднощів, які чекають на країну попереду.

Глибокі розбіжності

Перемога Санду в цілому має вражаючий вигляд. Але вона не виграла голосування в самій Молдові, де Стояногло випередив її приблизно на 30 тис. голосів. Санду, як і на референдумі в ЄС, врятувала сильна підтримка виборців у діаспорі, де вона отримала майже в п’ять разів більше голосів, ніж Стояногло.

Читайте також:

Володимир Фесенко

Україна та Росія піднімають ставки. За яких умов відбудуться переговори?

Трохи більше 270 тис. голосів (83%) молдован, які проживають за кордоном, переважно в Західній Європі та Північній Америці, допомогли їй впевнено перетнути фінішну лінію. Можуть бути вагомі причини не розрізняти голоси, подані в Молдові та за її межами, але оптика тут не найкраща.

Загальний відрив Санду не може затьмарити той факт, що її прихильники всередині країни переважно зосереджені в столиці та центрі країни. У столиці Кишиневі, в центрі Молдови, Санду отримала 57% голосів, що становить майже третину від загальної кількості голосів, поданих за неї в країні. На півночі та півдні країни найбільшу частку голосів загалом отримав Стояногло.

У другому за величиною місті країни, Бєльцях на півночі, він отримав 70% голосів, тоді як Санду — 30%. У південному автономному регіоні Гагаузія, розсаднику проросійської, антиєвропейської активності, Санду отримала менше 3%. У Придністров'ї за Санду проголосувало лише 20%.

Ці результати не є несподіваними, враховуючи підсумки першого туру виборів. Але вони свідчать про падіння підтримки Санду порівняно з 2020 роком, коли вона перемогла чинного на той час лідера соціалістичної партії Ігоря Додона. Чотири роки тому Санду отримала на 250 тис. голосів більше, ніж Додон, здобувши майже 58% голосів виборців. Тоді вона також отримала переважну частку голосів діаспори, а також перемогла Додона в більшості виборчих округів на півдні країни.

На цих виборах Додон агітував за Стояногло, але значна частина підтримки претендента, ймовірно, була отримана завдяки масованій проросійській кампанії втручання, яка грала на страхах і розчаруваннях багатьох молдаван. Промосковські меседжі мали на меті зіграти на побоюваннях щодо втягування у війну Росії проти України.

Але було також розчарування урядом, який не досягнув значного прогресу в проведенні вкрай необхідних антикорупційних реформ. Санду очолювала країну під час серйозної кризи вартості життя після пандемії Covid-19, яка погіршилася війною східного сусіда Молдови. Партія Санду — Партія дії та солідарності (PAS), отримала переважну більшість на виборах 2021 року — тож невдачі уряду розглядаються як невдачі Санду та її порядку денного.

Майбутні виклики

Те, що Санду знову перемогла на президентських виборах, та ще й всупереч таким складнощам, демонструє її стійкість. Але не можна вважати за даність перемогу її партії на парламентських виборах восени 2025 року. Цілком можливо, що наступного року вона буде змушена до важкого співжиття з соціалістами, які ймовірно очолять уряд. У парламентській демократії, в якій повноваження уряду значно перевищують повноваження президента, це може значно сповільнити переговори щодо вступу Молдови до ЄС.

Читайте також:

Петро Чернишов

«Жах без кінця» чи «жахливий кінець». Що буде з Україною після виборів у США

Але деяка надія є. Перемога Санду чітко демонструє межі російського втручання. Є основна частина молдовського електорату, на яку не може вплинути російська дезінформація чи підкуп виборців. Це основа, на якій Санду і її партія PAS можуть будувати свою роботу.

Можливо, важливіше те, що Санду і Стояногло надіслали сигнали примирення напередодні виборів. Стояногло наголосив на важливості поваги до результатів демократичного процесу та висловив надію, що тепер молдавани вийдуть за межі ненависті та розколу. Санду визнала стурбованість тих, хто не голосував за неї, і пообіцяла бути президентом усіх молдаван і працювати над подальшим розвитком країни.

Якщо вони обидва дотримаються свого слова, Молдова може нарешті покінчити з минулим постійних політичних криз та економічної стагнації.

Переклад NV

NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок The Conversation. Републікацію повної версії тексту заборонено.

Оригінал опубліковано на The Conversation

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV