Текст опубліковано у спецвипуску журналу NV Світ попереду 2025 за ексклюзивною ліцензією The Economist. Републікацію заборонено

Протягом 2025 року понад мільйон українських громадян залишатиметься у війську. Кілька мільйонів їхніх рідних очікуватимуть на них вдома. Тому мотивація військових та захищеність прав цих аудиторій залишатимуться на порядку денному.

Військово-політичне керівництво під кінець 2024-го зрештою артикулювало запит на зміни у цій сфері. Аби тримати їх у фокусі, пропоную розглянути ті, що мають стосуватися найважливішої одиниці у війську — людини.

Серед ключових кроків на 2025 рік:

Підвищення укомплектованості. Це питання не має звужуватися до обговорення неприємних спекуляцій від наших партнерів щодо озброєння. Важливо розуміти, що неможливо забезпечувати базові гарантії військових на відпустки, відпочинок через відновлення, ротації за умови тої укомплектованості, яка є в бойових військових частинах на тепер. Навіть за умови найкращого командування такі заходи прямо впираються в кількість людей.

Протягом 2025 року понад мільйон українських громадян залишатиметься у війську

Пріоритетом має залишатися вирішення питання щодо мобілізації, комунікації військово-політичного керівництва щодо реальних потреб та ведення дорослого діалогу із суспільством про «народну війну», яку не можна перекласти на плечі лише раніше мобілізованих людей та добровольців. Ми очікуємо також, що на початку 2025 року знову гостро постане питання про можливість часткового звільнення тих людей, які безперервно служать певну кількість часу. Військові та їхні родини чекатимуть на прозорі та відверті комунікації з цього приводу.

Підготовка. У 2024-му урядові та неурядові організації провели низку аналітичних досліджень й аудитів, що стосуються підготовки особового складу Сил оборони. Зокрема, Повернись живим проаналізували стан базової загальновійськової підготовки. Ці дослідження фіксують, що підготовка військових у навчальних центрах потребує кардинальних змін, аби держава мала спроможне військо. Крім того, актуальним залишається питання прав курсантів вищих військових навчальних закладів та якість підготовки офіцерів.

Незалежна оцінка та механізми захисту прав. У нас нема розкоші видавати бажане за дійсне. Військово-політичне керівництво країни має якомога швидше реалізувати кроки, що дозволять отримувати якісну, незаангажовану інформацію про потреби військових через:

— відновлення незалежності Головної інспекції Міноборони із початком її справжньої реорганізації в окремий орган із гарантіями невтручання в її роботу;

— створення механізму конфіденційного повідомлення про порушення прав особового складу та ефективного реагування. Одним із рішень може бути впровадження військового омбудсмена, проте воно не є чарівною паличкою. Тому є потреба починати системні зміни в роботі Військової служби правопорядку, органів досудового розслідування, прокуратури та суду;

— розробку, тестування та впровадження у війську ефективної системи оцінки особового складу, зокрема командирів.

Мотивація. Навіть за умови підготовки, злагодження, здобуття досвіду новими людьми, цей рік протягнеться на плечах тих, хто прийшов в армію раніше. І їхня мотивація, психологічний стан, віра у справедливість у війську, визнання їхнього таланту — це не високі слова, це кричуща потреба. Є речі, які не замінити великим грошовим забезпеченням. Високий показник тих, хто пішов шляхом СЗЧ, підтверджує, що рішення зважитися на злочин і залишити військову частину складне й комплексне.

Одним із найбільш затребуваних питань залишається реформа управління військом, про що пишуть експерти у цій темі. Крім того, критично важливо виправити несправедливу ситуацію із нагородженнями, фейковими службовими розслідуваннями, переслідуванням тих офіцерів, які повідомляють про проблеми на фронті командуванню вище.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV