Путін — це клеймо. Про що говорять записи переговорів Медведчука
Записи розмов Медведчука з вищими російськими чиновниками і терористами — один з найважливіших документів нашої історії, що обриває багато ниток таємної дипломатії РФ
Тому рішення Зеленського і СБУ розсекретити записи розмов Медведчука — це, безумовно, позитивний крок, який повністю відповідає національним інтересам.
Тепер будь-які учасники переговорів у Москві та Києві будуть знати, що контакти з Росією в Україні ніякого політичного захисту не забезпечують. Путін — це клеймо, таємні переговори з Росією — це клеймо. СБУ (або наші західні партнери — судячи з перехоплення розмов, проведених явно не по відкритому зв’язку), як видно, все це отримувала з 2014−2015 рр., але опублікували це тільки в 2021-му. І це дозволяє зробити висновок, що таємні канали контактів з Кремлем президент Зеленський готовий спалювати, а не дивитися в очі, тобто деякі висновки все-таки робляться. Дуже важливо, що нинішній парламентер по Україні Дмитро Козак засвічений на записах — тому що з 2019-го Медведчука у відносинах з РФ замінив Єрмак, який спілкувався саме з Козаком, і засвічення Козака на записах викличе конфлікт.
А тепер деякі коментарі
Представлений фрагмент розмов Медведчука в основному за червень-липень 2014-го. Як видно, Медведчук до червня 2014-го не мав політичної ваги ні в Києві, ні в Москві, ні серед російських окупантів на Донбасі. Він отримав свою роль в переговорах тільки після зустрічі з Путіним у Сочі на початку червня. І Порошенко також несе відповідальність за введення Медведчука і Українського вибору в систему двосторонніх відносин. Цілком ймовірно, що це була вимога РФ на той момент. Мета Медведчука була своя — замкнути на себе всі проблемні і економічні питання й усі сірі зони у відносинах між РФ і Україною. З переговорів видно, що Кремль також потребував важеля тиску на українську владу зсередини.
Об'єктивно кажучи, мотивацію Порошенка використовувати Медведчука на першому етапі в червні-липні ще можна зрозуміти. Нагадаю, що ніякої реальної підтримки Україна на той момент від країн Заходу не мала. Порошенко вів переговори про введення секторальних санкцій проти Росії, але навіть такі вельми обмежені санкції США ввели 16 липня, а ЄС — 30 липня, тільки після збитого Боїнга.
Обстановка була загрозливою: з 12 червня в бойових діях на Донбасі Росія вперше застосувала танки, 14 червня — Гради. Лідери Заходу не давали Україні гарантії безпеки і твердили про мир. Тому так само, як і Зеленський в 2019—2020 рр., Порошенко в 2014-му намагався знайти ключ до зниження ескалації з Кремлем і залучення Заходу як посередників, що й призвело до укладення Мінських угод.
Питання виникає, а навіщо ж було продовжувати посилювати Медведчука як парламентера надалі? Після стабілізації фронту в 2015-му або після провалу розведення ділянок фронту в листопаді 2016- го позбутися Медведчука були можливості. Але після виходу Росії зі складу Спільного центру контролю і координації в грудні 2017-го року, Мінські угоди були поставлені на паузу, і збереження Медведчука втратило сенс. Варта була ця переговорна конструкція покупки телеканалів Медведчуком, і посилення його впливу, допуску його в схеми поставок палива в Україну? Ні. Після 2017-го — взагалі ні.
По деталях відзначив для себе розмови Медведчука з терористом Карякіним, який 24 червня в одній розмові вимагає зупинити українську колону, яка йшла до населеного пункту Ізварине, і Медведчук нібито рапортує, що колона зупинена після дзвінка Порошенка. А в другій розмові Карякін скаржиться, що українські війська продовжують пересування, і продовжує вильоти українська авіація. Йдеться про операції українських військ з перекриття державного кордону України, яка почалася 12 червня. Протягом 20−30 червня українські війська закріпилися на висоті 107,7, яка дозволила взяти під вогневий контроль ділянку магістралі під Ізвариним. Це була остання магістраль постачання з Росії, яку наші війська намагалися перекрити. Але війська ніхто не зупиняв, навпаки, робилося кілька спроб з боєм взяти Ізварине, які були відбиті противником тільки завдяки завданню російською артилерією і розрахунками ПТРК ударів по наших військах з території РФ.
Що ж, почекаємо, публікації нових записів, обіцяють надати розмови про бізнес Медведчука. Маю велику надію, що якомога швидше оцінку всім цим розмовам і фактами ми почуємо в суді, і всі учасники тих подій дадуть свідчення.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ
