Макрон зазнав страшної поразки

13 грудня 2018, 09:46
9035
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Президент Франції звернувся до нації з телезверненням

В якому пообіцяв виконати деякі з вимог "жовтих жилетів" – протестного руху, що охопив країну.

Головні його посили – це збільшення мінімальної зарплати на 100 євро, а також відмова від введення податку на пенсії нижче двох тисяч євро. Цим податком він збирався розплачуватися за французькими зовнішніми боргами, а ще раніше обіцяв виконати вимогу не підвищувати паливний податок.

Дивіться, що тут важливо: з самого початку свого президентства Макрон хотів показати себе правителем жорстким і впевненим у собі. Він багато разів обіцяв, що не йтиме на повідку у вуличних рухів і різних маніфестантів. Як бачимо, здався. Президент показав себе не тільки дурним, але і слабким керівником. А французи таких не люблять і не поважають.

Маніфестанти зрозуміли, що Макрон дав слабину. Він показав, що з нього можна вичавити більше, набагато більше. Тому акції протесту не зупинилися. Навіть більше, у вихідні може відбутися рекордна за кількістю акція протесту. Але навіть якщо з якихось причин цього не відбудеться, то маніфестанти все одно вже перемогли.

По-перше, Макрон вже точно не зможе переобиратися президентом у 2022 році. Якщо, звичайно, не трапиться щось зовсім незвичайне, типу нашестя інопланетян. По-друге, у Франції народилася нова раніше небачена політична сила, яка, думаю, визначить майбутнє цієї країни.

Пам'ятаєте, зовсім недавно всі боялися приходу до влади ультраправої подруги Володимира Путіна Марін ле Пен? Вона навіть вийшла до другого туру президентських виборів. Так ось, зараз про неї ніхто й не згадує. Ультраправі нікому більше не цікаві.

Макрона перемогли не скріпи, не антиісламська риторика, не ксенофобія, не заклики розвалити єврозону, а зовсім інше. Мобілізація пройшла навколо економічних і соціальних вимог.

Навіть біільше, в політиці демонстранти хочуть не ультраправого зміцнення держави, а, скоріше, навпаки. Вони виступають за повсюдне введення референдумів – швейцарської, по суті, системи, де роль держави в житті суспільства взагалі мінімальна. Люди самі вирішують всі важливі питання загальним голосуванням.

Отже, на світ з'явився абсолютно новий політичний рух, у якого поки немає ні лідера, ні програми, ні структури. Точніше, структура у нього є: мережева, горизонтальна, а не вертикальна і ієрархічна, як у звичайних партіях.

В економіці він хоче зниження майнової нерівності і справедливішого розподілу доходів. У політиці – поступового переходу до швейцарської системи прямої демократії, де депутати, президенти, прем'єри, звичайні міністри і навіть багато чиновників стають просто непотрібними.

У Швейцарії немає головної людини в країні. Скажімо, короля, президента або прем'єр-міністра. Просто не існує. Міністрів там усього сім людей.

В Україні, для порівняння, 24 міністри. І ви знаєте, судячи за рівнем життя і розвитку економіки, швейцарська система працює крапельку краще.

Більше світових новин у відеоблозі Івана Яковини:

Зверніть увагу

Стань автором

Якщо Ви хочете вести свій блог на сайті Новое Время, напишіть, будь ласка, листа на адресу:

nv-opinion@nv.ua

Вибір редакції

IT-індустрія

Вчора, 20:10

article_img
Розвідка доповіла. Чому шпигунські скандали можуть знищити Huawei
Політика

Сьогодні, 08:17

article_img
Це ще одна вистава. Відомі українці поділилися думкою про кандидата Зеленського
Економіка

Сьогодні, 10:23

article_img
Головні новобудови країни: НВ визначило топ-10 інфраструктурних проектів України