Ласкаво просимо до хаосу

20 травня 2018, 17:43
1001
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Президент США Дональд Трамп вирішив вийти з ядерної угоди з Іраном, кинувши виклик практично всьому світу

Під час президентських перегонів у США колишній губернатор Флориди Джеб Буш зауважив, що Дональд Трамп у разі його обрання стане "президентом хаосу". Що ж, минулого тижня Трамп виправдав ці слова. Він вирішив кинути виклик практично всьому світу, зокрема з європейськими союзниками США, підвищивши градус напруги в найбільш нестабільній частині земної кулі — на Близькому Сході.

Важко зрозуміти, чому Трамп вирішив вийти з ядерної угоди з Іраном. Якщо Іран і справді такий небезпечний і зловмисний, чи не краще було цілодобово контролювати його дії, заморозивши ядерну програму? Навряд чи Тегеран погодився б піти на суворіші умови. Якщо застосувати умови іранської угоди до Північної Кореї — Пхеньяну довелося б знищити свою ядерну зброю (плоди десятирічних зусиль) і погодитися на настирливі інспекції. І все це — у країні, закритій настільки, що вона отримала прізвисько Королівство Відлюдників.

Якщо за діями Трампа все ж стоїть стратегія, вона, ймовірно, полягає в зміні режиму. Його найближчі радники давно за зміну режиму і стверджують, що найкращий підхід до Ірану — поєднання санкцій, підтримка опозиційних груп і військове втручання. Держсекретар США Майк Помпео ще як конгресмен критикував адміністрацію Обами за ведення переговорів із Тегераном. Натомість він запропонував, щоб США зробили близько 2.000 бомбардувань Ірану. Радник із національної безпеки Джон Болтон пішов далі і виступив за підтримку Організації моджахедів іранського народу (MEK) — войовничої опозиційної групи з темним минулим. Уповноважений Трампа і Болтона — Рудольф Джуліані — заявляв, що США потрібно продовжити зміну режиму в Ірані, щоб Ісламська республіка не відзначила свій 40-річний ювілей (що було б у 2019 році). Таким чином, у трьох найближчих радників Трампа погляди на ситуацію в Ірані настільки екстремальні, що важко уявити, хто б їх поділяв за межами Саудівської Аравії чи Ізраїлю.

Іран – складна країна з непростим режимом

В Ірані — репресивний і антиамериканський режим, який поширює свій вплив на Близькому Сході часто на шкоду США. Але це також і стародавня цивілізація з багатовіковою владою в регіоні. Вважати, що Сполучені Штати можуть вирішити всі свої проблеми з Тегераном, просто скинувши режим, безглуздо. Він витримував тиск і санкції США протягом майже чотирьох десятиліть. До того ж озирніться. Головний урок останніх двох десятиліть на Близькому Сході — зміна режиму веде до хаосу, війни, потоків біженців. Вона відкриває скриньку Пандори, що вже буяє бідами.

Давайте подивимося за межі Близького Сходу в контексті зміни режиму. Незалежно від того, чи був правитель недружнім, як Якобо Арбенц у Гватемалі, чи, навпаки, дружнім, як Нго Дінь Дієм у Південному В'єтнамі, зміна режиму супроводжувалася дестабілізацією. Приклад самого Ірану: британці й американці організували переворот, у підсумку якого обрану за їх підтримки владу було витіснено. Це стало одним із факторів, що призвели до створення і легітимізації Ісламської республіки. Згадаймо також грубе втручання Америки в кубинський визвольний рух на рубежі XX століття. Спадщину антиамериканізму, яка лишилася опісля, кубинські комуністи використовують досі. Нехтування націоналізмом може стати головною помилкою американської зовнішньої політики.

Навпаки, коли Сполучені Штати допомагали відкрити країни для капіталізму, торгівлі й контактів, модернізація, немов кислота, розчиняла найогидніші диктатури. Незважаючи на всі проблеми, нинішній Китай значно відповідальніший за Китай Мао Цзедуна. Люди часто говорять, що саме кампанія президента Рональда Рейгана проти Радянського Союзу стала причиною, з якої "імперія зла" не витримала натиску і змінила режим. Але це тільки половина історії. Так, Рейган тиснув на Совіти. Але щойно він знайшов реформатора Михайла Горбачова, то підтримав його і пішов на поступки. Такі, які викликали шалений опір консерваторів у Штатах, які прозвали Рейгана "корисним ідіотом", що допомагає Радянському Союзу перемогти в холодній війні.

Іран — складна країна з непростим режимом. Але він має і здорові сили, які сподівалися, що ядерна угода стане інструментом нормалізації відносин зі світом. У цих сил немає панівної руки, але у них є влада, не в останню чергу завдяки підтримці популярного президента Хасана Рухані. У політиці Ірану завжди була присутня явна жорстка лінія, згідно з якою Америці не можна довіряти, саудівці — смертельні вороги і що самозабезпеченість, автаркія і поширення шиїтської ідеології є єдиною стратегією самозбереження. І Трамп щойно підтвердив їхню правоту.

Новое Время володіє ексклюзивним правом перекладу і публікації колонок Фаріда Закарії.

Оригінал

Опубліковано на The Washington Post. Републікація повної версії тексту заборонена.

Колонка опублікована в журналі Новое В заремя 17 травня 2018 року. Републікація повної версії тексту заборонена

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мения Нового Времени

Журнал НВ (№9)

Справа, котра топить президента

Напередодні президентських виборів Петро Порошенко опинився в епіцентрі потужного скандалу в оборонному секторі, який може коштувати йому другого терміну

Читати журнал українською

Стань автором

Якщо Ви хочете вести свій блог на сайті Новое Время, напишіть, будь ласка, листа на адресу:

nv-opinion@nv.ua

Вибір редакції

Політика

Сьогодні, 06:43

thumb img
Жодних селфі. Яка відповідальність передбачена за порушення таємниці голосування
Геополітика

Вчора, 14:53

thumb img
Мільярди доларів. Як експерти оцінили збитки України та РФ через незаконну анексію Криму
Авто

Вчора, 20:33

thumb img
Півцарства за коня. Чим особливий найдорожчий автомобіль у світі вартістю €17 мільйонів