Трамп хоче четвертий раунд переговорів про мир. Що робить Кремль
Перед колективним Заходом відкриваються два шляхи
Президент США, відповідаючи на питання, чи вірить він у можливість перемовин між Україною та Росією, сказав: «Не знаю. Думаю, мені доведеться вести всі переговори». Це такий собі натяк на четвертий раунд великого переговорного процесу, в результативність якого мало хто вірить в Україні, але на який все ще сподіваються деякі західні лідери, серед яких — Трамп.
На жаль, мусимо констатувати, що Кремлю іноді вдається обдурити та залякати «колективний Захід». Як це відбувається?
Висока представниця ЄС з питань зовнішньої безпекової політики Кая Каллас кількома фразами окреслила основи «російської дипломатії» та поставила діагноз «колективному Заходу». За її словами, класична російська тактика ведення переговорів складається з трьох кроків: спочатку Москва вимагає те, що їй ніколи не належало, потім слідують ультиматуми і погрози силою, нарешті, мобілізуються голоси на Заході, які готові запропонувати Росії саме те, чого вона ніколи раніше не мала.
Уявляти наземну операцію РФ на країни Балтії взагалі не хочеться
Ключова теза з її заяви: «Росіяни хочуть, щоб ми обговорювали, від чого Україна повинна відмовитися заради миру, при цьому повністю ігноруючи той факт, що сам Кремль досі не пішов на жодні поступки».
Враховуючи останні події в Європі (атака на Польщу), цю тезу можна і потрібно розвинути: росіяни хочуть, щоб «колективний Захід» почав міркувати: від чого має відмовитися не тільки Україна, а й уся Європа «заради миру».
Адже події 10 вересня показали: НАТО та Польща не дуже готові до війни. З 19 дронів європейські сили ППО збили лише кілька. Уявімо, що Росія запустила б не 19, а 1000 шахедів по військових об'єктах та цивільній інфраструктурі. Цілком ймовірно, аеродроми та логістичні вузли були б знищені…
Керівництво НАТО відзвітувало б, що, мінімум, 25% повітряних цілей успішно збито, але загальна картина була б жахливою. Уявляти наземну операцію росіян на Литву, Латвію, Естонію взагалі не хочеться.
Сьогодні Кремль свідомо наводить жах на європейців, аби, за словами Каллас, мобілізувати голоси на Заході, які готові запропонувати Росії все що завгодно. Щоб збільшити кількість цих голосів, Росія атакує інформаційний простір та «підгодовує» європейських політиків-популістів.
Проросійські ботоферми проштовхують серед поляків наратив: у всьому винна Україна, мовляв, треба кинути її напризволяще, і тоді Путін відчепиться від нас.
Зрозуміло, що не відчепиться, а буде робити все, щоб розширити кордони імперії зла на усі країни колишнього «Варшавського договору». Стратегія Путіна до дрібниць нагадує стратегію Гітлера, про яку нещодавно згадав міністр МЗС Андрій Сибіга у річницю нападу Гітлера на Польщу: «Зараз критично важливо пам’ятати, що передувало цьому: слабкість та наївна віра, що територіальні поступки умиротворять агресора». Умиротворення агресора — шлях, який може обрати частина наляканих та збитих з пантелику представників «колективного Заходу».
Але є й інший варіант: єднатися, допомагати один одному, готуватися до максимальних викликів. На щастя, серед європейців, в тому числі, серед європейського істеблішменту, сьогодні достатньо голосів на користь такого підходу. Ми щодня бачимо, що ЄС починає готуватися до великої війни з Росією.
Так, Генеральний штаб Війська Польського повідомив про фактичний початок місії НАТО «Східний вартовий» для зміцнення свого східного флангу. Французький транспортний літак А400 вже доставив до Польщі озброєння для винищувачів Rafale. Наші спеціалісти з ППО будуть передавати свій бойовий досвід польським військовим.
Зима близько… Україна — фортеця Європи, яка стримує сотні тисяч «білих ходоків» зі Сходу. Найкращий для «колективного Заходу» варіант зупинити орду — не покладати зайвих надій на «четвертий раунд перемовин», а встати пліч-о-пліч з нами та поливати ворога гарячою смолою з фортечних стін. Втім, ми впораємось у будь-якому разі. Слава Україні!
Текст опубліковано з дозволу автора
