Судячи зі зведень з фронту, твердиня повстанців і друге за величиною сірійське місто Алеппо незабаром буде повністю взято під контроль армією Башара Асада, підтримуваною російськими силами. Західна коаліція дивиться на це крізь пальці, ніякої відчутної підтримки повстанці так і не дочекалася. Причому це стосується не тільки оборони Алеппо, але і всієї боротьби сирійської опозиції проти режиму Асада.

Все почалося зі зради Барака Обами у 2013 році. Асад перейшов так звану «червону лінію», застосувавши хімічну зброю проти мирного населення, а чинний президент Сполучених Штатів відмовився як-небудь реагувати на це. Захід і, насамперед, Америка виявили повне небажання захистити опозицію, що розпочала свою діяльність з мирних демонстрацій і орієнтовану на Захід і т.п. Замість цього вони дозволили з'явитися в Сирії російській військовій машині.

Втім, я не вважав би взяття Алеппо ні перемогою Асада, ні перемогою Росії. Більше того, взяття Алеппо нічого не дасть. Алавітська секта Асада, по суті, здійснює геноцид сунітської громади, яку представляє переважна більшість населення Сирії. Опір продовжиться.

Біда в тому, що повне розчарування сирійських повстанців у Заході штовхне їх у радикальні організації. Так звана боротьба з тероризмом породжує нових терористів. Люди, які вижили після бомбардувань, ніколи не пробачать Асада. Вони підуть у радикальні організації. По суті, зрадою сунітського населення Сирії Захід породжує нову хвилю ісламського тероризму.

Росія, тим часом, отримала тавро військового злочинця (подібні оцінки неодноразово звучали в Раді безпеки ООН і на інших міжнародних форумах) і повісила собі на шию Асада. Відтепер поразка Асада буде розглядатися як поразка Росії. Кремль вліз в новий Афганістан, тільки більш небезпечний.

Російське керівництво влізло в Сирію, щоб продемонструвати свої перемоги і відвернути увагу від України, де вони зазнали нищівної поразки. Де «русский мир»? Де «Новоросія»? Ці слова вже ніким не вживаються.

Кремль почав підвищувати ставки, підсовуючи своєму населенню уявні перемоги на Близькому Сході. Ось тільки ці уявні перемоги обертаються повною дискредитацією і стратегічною поразкою Росії. Скільки б не тривав путінський режим, він до кінця буде захищати Асада, який все одно не в силах і ніколи не буде в змозі відновити контроль над усією територією Сирії.

Більше точок зору тут