Боротьба з коронавірусом. Що можна було зробити, але не зробили

25 березня 2020, 12:50

Час нагадати, що повинна зробити влада перед тим, як навіть дивитись у бік будь-яких додаткових повноважень і надзвичайного стану

Українська влада має всі необхідні повноваження для боротьби з коронавірусом, але не використовує їх. Свою роботу повною мірою не виконують ані МОЗ із новим-старим міністром Ємцем, ні ДСНС під координацією тимчасово-вічного міністра внутрішніх справ Авакова, ні уряд нового прем'єра Шмигаля загалом.

Відео дня

Замість ефективної протидії загрозі та зменшення шкоди влада зупиняє економіку і хоче прикрити власну неспроможність політичною авантюрою — надзвичайним станом.

Це зручно, адже новий вірус дійсно небезпечний і протидія йому справді потребує надзвичайних заходів. І українська влада дійсно впровадила кілька з них, але решту — проігнорувала.

Час нагадати, що повинна зробити влада перед тим, як навіть дивитись у бік будь-яких додаткових повноважень і надзвичайного стану.

Уряд навіть погіршив ситуацію

Що уряд зробив?

Щось. Про системну роботу нам нічого не відомо, але окремі заходи ми маємо змогу відчути на собі. Багатьма з них, не маючи стратегічного розуміння і не прораховуючи наслідки, уряд навіть погіршив ситуацію:

Впровадив карантин — тобто заборонив відвідування закладів освіти та проведення масових заходів заради зменшення соціальних контактів. Це створило певні незручності, але не порушило критичні процеси у житті країни.

Заборонив роботу бізнесів, що приймають відвідувачів, — ресторанів, кафе, ТРЦ, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування, крім аптек і закладів роздрібної торгівлі продуктами й побутовими товарами. Це створило масштабні проблеми для бізнесу та громадян і серйозну загрозу економіці, на які уряд, таке враження, просто закрив очі.

Заборонив пасажирські перевезення — аж до зупинки метро, залізниці та авіасполучення, крім окремих спецрейсів. Це створило системну загрозу для самої боротьби з коронавірусом (лікарі не можуть дістатися на роботу) і навіть підвищило ризик зараження: наприклад, у столиці за відсутності метро люди ставали у довжелезні черги або й штурмували наземний транспорт, переповнюючи його всупереч рекомендованим дистанціям та обмеженням). Певні заборони довелося пом’якшити.

Все це — «особливі умови та режими праці, навчання, пересування і перевезення, спрямовані на запобігання та ліквідацію цих захворювань та уражень», передбачені Законами України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (ст. 28, 29 та 30) та «Про захист населення від інфекційних хвороб».

А також — обмеження свободи пересування, передбачене для випадків небезпеки поширення інфекційних захворювань Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» (ст. 12).

Крім того, Верховна Рада погодилась створити законодавче підґрунтя для ще кількох урядових ініціатив:

Поліції надано безпрецедентні повноваження притягувати до відповідальності людей за порушення правил щодо карантину, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм.

Посилено кримінальну відповідальність за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам та масовим отруєнням.

17 березня відповідні зміни внесено до Кодексу України про адміністративні правопорушення (ст. 44−3) та Кримінального кодексу України (ст. 325).

Бачите? Повноваження є і навіть розширені, питання лише в тому, наскільки компетентно і розумно ними користуються.

Для того, аби використання цих повноважень справді допомогло боротьбі з коронавірусом, не потрібен надзвичайний стан. Потрібен стратегічний план, прогнозування і заходи з компенсації наслідків, координація дій влади на всіх рівнях та адекватне інформування людей.

Ба більше: навіть уже впроваджені заходи, а заплановані й поготів — об'єктивно зажорсткі, особливо за відсутності адекватної підтримки економіки з боку держави.

В інших країнах, де ситуація з поширенням вірусу є набагато гіршою, ніж в Україні, обмеження для громадян і бізнесу — значно м’якші, а підтримка навіть більш стійкої економіки — значно інтенсивніша. Саме це, а не подальше закручування гайок потрібно для ефективного подолання кризи.

На це вже звернула увагу влади українська бізнес-спільнота, навівши наочну порівняльну таблицю:

World Bank
Фото: World Bank

Що уряд мав зробити, але не зробив?

На сьогодні уряд не спромігся запровадити більшість обов’язкових заходів, на які має повноваження. Отже, чого нема?

Чіткої державної програми дій щодо протидії поширенню коронавірусу та ліквідації його наслідків. Рішення приймаються точково і реактивно, а не за результатами системного прогнозування та планування роботи. План, затверджений ще урядом Гончарука, — теж точковий і стосується невеликої кількості проблем, але невідомо, чи виконаний хоча б він і які заходи взагалі вживаються.

Механізму взаємодії органів державної влади між собою щодо вжиття спільних заходів. Створено Урядовий антикризовий штаб, але як і коли він працює та які результати його роботи — незрозуміло. Фактично координація дій відбувається в «ручному режимі».

Алгоритму роботи з органами місцевого самоврядування, на які Кодексом цивільного захисту України покладено низку обов’язків щодо захисту населення. Сьогодні фактично кожна громада самостійно визначається, як їм діяти, не отримуючи чітких і зрозумілих інструкцій від уряду, який зобов’язаний здійснювати координацію.

Конкретного плану заходів щодо мобілізації ресурсів цивільного захисту населення — приміщень, фахівців, техніки, матеріальних ресурсів тощо — в умовах надзвичайної ситуації, яка введена вже у багатьох регіонах. Наприклад, щодо рекомендованих схем перепрофілювання закладів охорони здоров’я та використання інших приміщень у разі масового надходження хворих.

Алгоритму роботи правоохоронних органів та судів на час карантину. Взаємодія органів досудового розслідування, прокуратури та суду щодо розслідування злочинів (навіть тяжких) відбувається спонтанно. Нерозгляд судами справ може призвести до критичних наслідків для держави. Більше того, відсутність чіткої та зрозумілої позиції може призвести до суттєвих зловживань та порушень прав людей, при цьому не тільки учасників цих проваджень, але й інших осіб.

Системного інформування громадян. На офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів досі немає навіть розділу про COVID-19. Загальний підхід — ситуативне поширення новин через прес-службу, неповне інформування, постійні пояснення, уточнення і виправдання. Системна комунікація — відсутня, хоча Кодекс цивільного захисту України чітко вимагає надання громадянам оперативної та достовірної інформації.

А що ви чули про роботу Державної служби з надзвичайних ситуацій з протидії поширенню вірусу, крім репортажу про дезінфікуючу обробку церкви на Тернопільщині? Тоді як ДСНС повинна здійснювати безпосереднє керівництво діяльністю єдиної державної системи цивільного захисту.

І це — не вичерпний перелік. Є безліч дрібніших невідкладних кроків, які мали б забезпечити чіткість прийняття рішень, інформування про них безпосередніх виконавців та населення, але уряд їх не зробив.

Якщо уряд не може впоратися з тими повноваженнями, які в нього вже є, навіщо йому додаткові? У комплекті з надзвичайними повноваженнями йде надзвичайна відповідальність — але як її може взяти на себе уряд, який не витримує звичайної?

Схоже, ідею надзвичайного стану в уряді сприймають як спосіб скинути відповідальність взагалі. Все заборонити, нікому нічого не пояснювати, незгодних — затримувати, штрафувати, саджати.

На які зайві повноваження зазіхає влада?

Надзвичайний стан дозволяє закрити рот одразу всім, кому щось не подобається у діях влади.

Уряд зможе ввести комендантську годину, затримувати на вулиці, заборонити протести, контролювати телебачення, радіо та інтернет, заборонити соцмережі — що завгодно, що «дестабілізує обстановку» або просто не подобається владі.

Бізнес може потрапити під примусове відчуження майна або використання ресурсів на визначені урядом цілі. Може постати питання про заборону діяльності політичних партій.

І це — тільки те, що дійсно дозволяє у правовому режимі надзвичайного стану закон. Але ж можливі ще й зловживання…

Складно уявити, як ці надзвичайні повноваження допоможуть подолати небезпечний вірус. І дуже легко — як вони дадуть змогу придушити невдоволення, відчути себе диктаторським режимом, вимкнути нарешті демократичні запобіжники й узурпувати владу в країні.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X