Ми бачили, що два з половиною роки повномасштабної російської агресії Китай не запрошував керівництво України. Навіть Зеленський та Сі Цзіньпін лише раз говорили по телефону. Мене запитують, а що ж цей візит може принести? Скажу, що навряд чи це прорив, однак історія контакту з китайцями на політичному рівні — це хороша історія.

Китайці, наскільки я розумію, зараз дуже обережно ставляться до свого ангажування. Вони не хочуть зводити наші з РФ позиції та і вважають, що не китайська це велика справа. Вони вважають, що наші з російським режимом позиції занадто різняться. Але китайці дуже добре розуміють геополітику. Вони розуміють, що з Трампом приходить набагато більше невизначеності і ризику. Бо його позиція має бути більш жорсткою по Китаю. Тож китайці не виключають окремих посилених механізмів взаємодії з європейцями. Вони над ними думають.

Вони думають — а що це означає зібрати наступну зустріч високого рівня в межах швейцарського процесу (назвемо перший Саміт миру в Швейцарії — швейцарським процесом). Чи їм приєднуватися до нього, а якщо приєднуватись, то яким чином там може бути Росія представлена, які для цього умови. Тобто у Китаї багато речей зараз аналізують. І не зовсім подобаються їм деякі російські дії зараз. І тролінг Путіна з товаришем Кім Чен Ином, з тими ж самими в'єтнамцями. Тому зараз хороший час для розмови з китайцями.