Клас даремних людей
Парламент Великобританії вважає, що освіта повинна адаптуватися до ринку праці, щоб не сформувати клас даремних людей. У нас він уже сформований
Цього вівторка в Україні був вихідний. У понеділок був вихідний, тому що в неділю був Великдень. Відповідно до статті 67 КЗпП, якщо святковий або неробочий день збігається з суботою або неділею, вихідний день переноситься на наступний день після святкового або неробочого. А у вівторок вихідний, тому що так вирішив держава, зробивши так, щоб за цей день люди відпрацювали в суботу.
Власне, що хочу з цього приводу сказати. Посягну на святе. Кілька років тому Британський парламент закликав готувати британських школярів до конкуренції зі штучним інтелектом. Парламент Великобританії вважає, що система освіти повинна адаптуватися до мінливого ринку праці та відмовитися від викладання застарілих навичок, щоб не сформувати клас непотрібних людей. По суті, автоматизація людських робочих місць - це питання найближчого майбутнього. Роботи замінять людей і будуть працювати 24/7 - без вихідних і свят.
Можна нескінченно обурюватися традицією перенесення вихідного на робочий день і робочого дня на вихідний - як історичного факту, прийнятого в КЗОТі та написаного ще за часів Хрущова, але насправді, за нинішньої продуктивності праці в середньому по країні, скасування або перенесення робочих днів взагалі ніяк не впливає на стан економіки в державі. Розвинені країни підвищують продуктивність за рахунок технологій і автоматизації праці, що дозволяє їм скорочувати робочий день, доводячи тривалість робочого тижня до 35 годин. В Україні ж роботодавці для підвищення продуктивності, замість того щоб впроваджувати нові технології, наймають більше працівників. Відбувається це внаслідок вкрай низької продуктивності праці - для того, щоб наш співвітчизник виробляв стільки ж товарів і послуг, скільки, наприклад, німець, йому потрібно працювати не 40 годин на тиждень, як зараз, а 80. А з урахуванням свят, переносів робочих днів на вихідні та іншого маразму - всі 120.
Але головне навіть не це. Головне - це відповідне ставлення до будь-якої діяльності, яке з дитинства формує держава - власним сороміцьким ставленням до роботи та нескінченними переносами робочих днів на вихідні. Робота, особливо на державу, в результаті, народом сприймається як вимушене проведення часу, що є приводом відбувати час з метою отримати зарплату. Звідси у людей будується ущербний підхід до життя - до цілей, завдань і результатів. Якщо врахувати ще й швидкість розвитку світових технологій і поступової заміни людей роботами, скоро вигідніше буде щоб бюджетники взагалі не працювали, займаючись натомість переглядом святкових концертів, пошуком винних і участю в нескінченних срачах з будь-якого приводу.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени
