Китай і США – два чоботи пара

12 травня 2018, 09:43
523
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Китайці готові на жертви, щоб зробити Китай знову великим. Трамп хоче зробити Америку великою, не вимагаючи від американців жодних зусиль

Відвідуючи нинішній Китай, неможливо не порівнювати ту драму, яка розігрується в політиці Пекіна, з тією, що розгортається у Вашингтоні. І хоча відмінностей чимало, змушений повідомити: деякі паралелі стають занадто очевидними.

Почнемо з того, що боротьба з корупцією, розпочата президентом Сі Цзіньпіном, створила атмосферу страху в сучасному Китаї – спілкування з іноземцями, висловлювання неправильних думок або занадто екстравагантна поведінка здатні привернути увагу державних "антикорупційних" детективів.

Оскільки "корупції" не дане чітке визначення, і вона може бути використана, щоб позбутися кого завгодно і за будь-якої причини, люди не знають, де пролягає межа, і поводять себе вкрай обережно. З цієї причини найчастішим виразом, який я чув протягом тижня, проведеного в Пекіні, було: "Ви ж не будете мене цитувати?"

Але якщо китайці бояться говорити один з одним, то в США забули, як говорити один з одним.

У сьогоднішньому Вашингтоні не рідкість ситуація, коли люди будучи запрошеними на вечерю або інші публічні збори і при цьому думають: "Сподіваюся, нікого з них там не буде". Вони – це не представники іншої релігії або раси, хоча і це було б жахливо. Це хтось з іншої політичної партії.

Іншими словами, як в Пекіні, так і в Вашингтоні, самоцензура та прикусування язика процвітають як ніколи, хоча відбувається це з різних причин. У Пекіні – щоб не потрапити під арешт. У Вашингтоні – щоб не вплутатися в бійку. Втім, в обох випадках в сухому залишку дедалі менше людей говорять правду щодо ідеологічної лінії.

Як в Пекіні, так і в Вашингтоні, самоцензура та прикусування язика процвітають як ніколи

У сучасному Китаї, якщо ви є посадовою особою від Комуністичної партії або представником верхівки бюрократії, то повинні дотримуватися лінії правлячої партії. В іншому випадку вас негайно звільнять або посадять у в'язницю. У сьогоднішній Америці, якщо ви конгресмен або сенатор від Республіканської партії, то також повинні дотримуватися лінії партії, інакше вас усунуть або ж ви отримаєте удар твітів в спину від президента.

Але є одна відмінність. У китайській правлячій Комуністичній партії критикувати президента небезпечно завжди. У правлячій американській Республіканській партії ви можете критикувати президента або голосувати по совісті, якщо перебуваєте при смерті, на порозі пенсії або ж робите це пошепки.

Як зазначив у своїй книзі смертельно хворий сенатор Джон Маккейн: "Це мій останній термін. Я вільніший, ніж мої колеги, які знову постануть перед своїми виборцями. Я можу говорити, що думаю, не особливо переживаючи з приводу наслідків. І я можу голосувати по совісті без будь-яких сумнівів".

Китайський уряд без коливань використовує пропаганду, щоб підтримати себе або захистити інтереси країни, незалежно від того, чи правдиві факти чи ні. Те саме стосується Дональда Трампа і його Білого дому. Минулого тижня видання The Washington Post повідомило: "За 466 днів, що минули з моменту прийняття присяги, президент Трамп зробив 3001 помилкову або оманливу заяву. Про це повідомляє база даних проекту The Fact Checker, який аналізує, класифікує і відстежує кожне підозріле твердження, вимовлене президентом. В середньому це близько 6,5 заяв на день ".

Підозрюю, кількість неправди, публічно промовленої Сі Цзіньпіном, ще більша.

Підлабузництво і дефіцит скепсису щодо того, як центральне телебачення Китаю висвітлює діяльність Сі Цзіньпіна, не відрізняються від підлабузництва і браку скептицизму в програмі Fox & Friends і ведучого Шона Хенніті, коли той обговорює Трампа.

Можливо, частково з цієї причини дедалі більше і більше китайців не думають, що ми є такою "винятковою" нацією, якою ми звикли себе сприймати. І тепер вони готові голосно про це заявити. Я був вражений тим, як багато чиновників і експертів на семінарі Університету Цінхуа, який я відвідав, були готові відкрито заявити, що їхня ієрархічна однопартійна система і керований державою капіталізм перевершують нашу багатопартійну, демократичну систему з вільною ринковою економікою.

Двома доказами, до яких вони завжди зверталися, було те, що їм ніколи не доводилося проходити через економічну кризу подібну тій, що сталася в 2008-му, а також те, що їхня система ніколи не допустила б такого недисциплінованого, нечесного і нестабільного лідера як Дональд Трамп (принаймні, з часів Мао).

Я часто не погоджувався зі своїми китайськими співрозмовниками і радив їм бути більш обережними щодо майбутнього. Їхня однопартійна система, де все вирішує одна людина, може швидко приймати великі рішення. Але вона також може швидко приймати великі і невірні рішення. Наприклад, в лютому видання Bloomberg News повідомило: "У 2008-му загальний борг Китаю становив 141% ВВП. До середини 2017 року цей показник зріс до 256%. На країни, які нарощують борг в такий короткий термін, як правило, чекає жорстке падіння".

Але Сі і китайська Комуністична партія, принаймні, стимулювали свою економіку, щоб уникнути справжньої економічної кризи – для себе і для світу. Трамп і його Республіканська партія лише додали до американського боргу $1,5 трильйони, щоб компенсувати зниження податків для підприємств і фізичних осіб в той час, коли наша економіка вже на підйомі. Трамп зробив це, знаючи, що він буде на посаді і отримає можливість приписати собі будь-який бум, однак його вже не буде, коли нам доведеться затягнути пояси, щоб відсотки боргу не поглинули всі витрати, не пов'язані з обороною, і не призвели до банкрутства.

Китайці готові на жертви, щоб зробити Китай знову великим. Трамп хоче зробити Америку великою, не вимагаючи від американців жодних зусиль, лише зменшуючи податки для багатих людей і корпорацій, а також продовжуючи викачувати горючі копалини, однак, не інвестуючи в суспільні блага на кшталт освіти або інфраструктури, які стали справжніми двигунами відродження Китаю.

Зовнішня політика Китаю завжди була прагматичною. Вони говорили: "Дайте нам доступ до своїх ринків, і ми побудуємо вам інфраструктуру, якою зможемо користуватися і ми, і ви. І тоді ми будемо союзниками ". Зовнішня політика США, хоч і була завжди цинічною, її ділова сторона, зокрема, за часів холодної війни, була радше такою: "Розділіть наші цінності, і ми зможемо бути союзниками".

Однак зрозуміло, що Трамп хоче, щоб американці діяли як Китай: "Не демонструйте мені свої цінності. Покажіть мені ваші гроші і покупку зброї. Не вважайте мене своїм союзником. Сприймайте мене як свого лендлорда. Платіть за захист, і ми зможемо бути друзями".

На щастя, поки залишається одна велика відмінність. У той час як Сі залякує ЗМІ, Трамп, всупереч усім спробам дискредитувати вільну пресу, в кінцевому підсумку її активізував. Не беремо до уваги Fox – вони підлизуються, як ніколи. Якщо інституції та верховенство права ніколи особливо не обмежували китайських лідерів, то інституції, побудовані за останні 250 років в Америці, продовжують стримувати Трампа. Принаймні, поки що.

Але їм доведеться протриматися ще, принаймні, два з половиною роки, і з таким президентом, як Трамп, це буде непросто. Адже він напевно не так вже й жартував, коли в березні сказав президенту Сі: "Довічне президентство... Думаю, це приголомшливо. Можливо, одного разу ми дамо такій можливості шанс".

Переклад НВ

Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Томаса Фрідмана. Републікація повної версії тексту заборонена

Оригінал опубліковано на The New York Times

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Подкасти Радіо НВ

Пропустили улюблену передачу? Не дослухали інтерв'ю? Хочете переслухати радіошоу з архіву?

Підпишіться на подкасти Радіо НВ на Soundcloud.
Слухайте та поширюйте!

Слухати подкасти

Стань автором

Якщо Ви хочете вести свій блог на сайті Новое Время, напишіть, будь ласка, листа на адресу:

nv-opinion@nv.ua

Вибір редакції

Геополітика

Вчора, 07:45

thumb img
Візит російського омбудсмена. Чи можливий прогрес у перемовинах щодо українських політв'язнів
Ігри

Вчора, 06:45

thumb img
Нові мобільні ігри, за які не соромно
Ігри

Вчора, 13:00

thumb img
Кошмар для Sony. Google анонсувала хмарний ігровий сервіс Stadia