Хто винен у треші з е-деклараціями?
Три головні тези та результат, до якого ми прийшли
1. Деякі окремі популярні антикорупціонери. Вони вирішили монополізувати право на боротьбу з корупцією (тільки ми є правильними борцями). Застосовують низькі стандарти аргументів (звинувачують на емоціях, а не фактах, ігнорують презумпцію невинності). Не поважають право інших на іншу думку (атакують тих, хто не вважає боротьбу з корупцією єдиною найважливішою реформою). Поводяться, як в шоу-бізнесі (ефіри, скандали, постійний хайп та драма). Адвокатують екстремальне декларування (декларувати мають всі держслужбовці і все що тільки можна, до того ж публічно).
Результат – дискредитація антикорупційного руху в очах частини суспільства та зменшення суспільної та експертної підтримки. Також, створення ворогів серед великої частини бюрократії та влади, навіть тих хто не є корупціонерами.
2. Деякі офіцери міжнародних донорів та організацій. Вони підтримують екстремальне декларування та фінансують окремих антикорупціонерів, які поводяться дивно.
Результат – певна делегітимізація цих організацій та окремих офіцерів серед частини суспільства, експертного та політичного середовища. Створення підґрунтя для зайвих конфліктів в суспільстві, в міжнародних організаціях, між урядами та українською владою.
3. Українська влада, особливо депутати, президент, та прем‘єр. Вони постійно розповідають, як вони хочуть вирішити проблему з е-деклараціями, але насправді роблять протилежне. Найгірше, що вони керуються бажанням помсти до деяких окремих антикорупціонерів з першого пункту, але всі це розуміють. Це делегітимізує владу і зменшує її суспільну підтримку.
Результат – боротьба з корупцією не дуже відбувається (чи сталося щось з головою однієї партії чи одним заступником голови адміністрації за недекларування членів сім’ї, коханців та коханок з якими вони живуть? Ні!), влада втратила в підтримці та ще раз посварилась з іноземними донорами та урядами, антикорупційний рух зменшив свою легітимність, а порядок денний перейшов від боротьби з корупцією в вищій владі до декларацій активістів. Звичайно, кожна сторона звинувачує іншу, і ніхто не хоче визнавати свої помилки та погоджуватись на компроміс.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени